|
РусАрх |
Электронная научная библиотека по истории древнерусской архитектуры
|
Источник: Логвин Г.Н. Чернігівська архітектурно-будівельна школа XI-XVIII ст. Все права сохранены.
Г.Н. Логвин
ЧЕРНІГІВСЬКА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ШКОЛА XI-XVIII СТ.
Риси самобутності помітні вже в першому
мурованому храмі Чернігово-Сіверської землі - Спасо-Преображенському соборові
(1042). Його відмінна риса від класичних хрестово-банних тринавних храмів
полягає в контамінації двох принципів - глибинного з висотним розкриттям
внутрішнього простору, досягнутого тим, що в підбанному просторі, в північній
та південні них підпорних арках влаштовані стіни з тройними двохярусними
аркадами, з високим арочним отвором над ними. Цим досягнуто базилікальне
виділення поздовжньої головної нави. Глибинне розкриття внутрішнього простору
на середохресті змінюється висотним центральної бані.
Прийом глибинно-висотного розкриття внутрішнього
простору спостерігаємо і пізніше - в мурованому Троїцькому соборі (1682) в
Чернігові, або в дерев'яній церкві св. Миколая (XVIII ст.) в Нових Млинах.
Система перекрить банястими склепіннями приміщень
під хорами притвору Спасо-Преображенського собору аналогічна банястим
склепінням під хорами Софійського собору в Києві, застосовувалася в
Чернігово-Сіверській школі будівництва аж до кінця XVIII ст.; відомі вони і в
дерев'янім будівництві, наприклад, в церкві св. Миколая (XVIII ст.) в
Новгороді-Сіверському.
Оригінально й досконало майстри
Чернігово-Сіверської архітектурно-будівельної школи розв'язують структуру
стовпоподібних храмів з оригінальним вирішенням висотного розкриття
внутрішнього простору. Видатними пам'ятками цього напряму в XII-XIII ст. були
П'ятницька церква в Чернігові, Спаська в Новгороді-Сіверському і Воскресенська
церква в Путивлі.
Оригінально й талановито майстри
Чернігово-Сіверської школи розробляють тему тридільних з верхами храмів -
мурована церква св. Миколая (1686) в Глухові та триверха церква св. Миколая
(1763) в Городищі. Вони особливо примітні енергійним розвитком форм по
вертикалі, а в інтер'єрі - силою та енергією висотно розкритого простору.
Найбільш улюбленим типом храму були хрещаті в
плані з різною кількістю верхів - від одного до п'яти. В одних спорудах в
композиції мас помітна перевага нижніх частин - основних об'ємів - церква св.
Миколая (1745) в Свіржі, або в храмі св. Миколая (XVIII) в
Новгороді-Сіверському. В інших випадках перевагу віддано великим монументальним
верхам - Воскресенська церква в Седневі. Найвидатніші твори школи втілені в
темах хрещатих п'ятиверхих храмів. В одних віддана перевага основним об'ємам -
церква св. Миколая (1668) в Ніжині, Троїцькому соборі (1678) в Густині, в
церкві св. Катерини (1710) в Чернігові, в дерев'яній Вознесенській церкві
(1759) в Березні.
В інших творах помітно прагнення гармонійно
поєднати основні об'єми й маси верхів - Троїцька церква (1716) в Коропі, Церква
Тройці (1710) в Новому-Ропську, або в мурованій церкві Покрови (1710).
Вказані особливості структур внутрішнього
простору й вияв його в геометрії форм свідчить про те, що як мурована, так і
дерев'яна архітектура грунтувалися на одних і тих же естетичних засадах і їх
слід розглядати як єдиний напрям в архітектурі Чернігово-Сіверської
архітектурно-будівельної школи. Як бачимо, на протязі близько 800 років ця
школа демонструє збереження традицій з притаманний їй архітектурно-мистецькими
особливостями. Вона створила справжні шедеври української архітектури, які є
досягненням архітектурно-будівельного генію українців.
Все материалы библиотеки охраняются авторским правом и являются интеллектуальной собственностью их авторов.
Все материалы библиотеки получены из общедоступных источников либо непосредственно от их авторов.
Размещение материалов в библиотеке является их цитированием в целях обеспечения сохранности и доступности научной информации, а не перепечаткой либо воспроизведением в какой-либо иной форме.
Любое использование материалов библиотеки без ссылки на их авторов, источники и библиотеку запрещено.
Запрещено использование материалов библиотеки в коммерческих целях.
Учредитель и хранитель библиотеки «РусАрх»,
академик Российской академии художеств
Сергей Вольфгангович Заграевский