|
РусАрх |
Электронная научная библиотека по истории древнерусской архитектуры
|
Источник: Терский С.В. Багатий будинок золотоординського часу на городищі у Пересопниці. В журн. «Восточноевропейский археологический журнал», № 2(3), 2000. Все права сохранены.
Размещение электронной версии в открытом доступе произведено: http://archaeology.kiev.ua. Все права сохранены.
Размещение в библиотеке «РусАрх»: 2006 г.
С.В. Терский
Багатий будинок золотоординського часу
на городищі у Пересопниці
У 1994 році Волинська археологічна експедиція Львівського історичного музею продовжувала вивчення пам’яток княжої доби на території краю. Основним об’єктом стаціонарних розкопок була літописна Пересопниця.
19-й польовий сезон дослідження княжого міста був присвячений продовженню розкопок у західній частині городища в ур. “Шпихлір” та центральній частині острова в ур. “Пастівник“, розташованих на території с. Пересопниця Рівненського району Рівненської області.
Ур. “Пастівник“ - на східній околиці села - острів в оточенні рукавів р. Устя (правої притоки р. Стубли), легендарне місцерозташування монастиря Різдва Пречистої Богородиці з погостом ХІІ-ХІІІ ст. В 1977-1979 рр. тут було досліджено частину цвинтарища з підплитовими похованнями. Розкопки 1994 р. (один розкоп та 15 шурфів загальною площею 180 м2) встановили меншу, порівняно з дитинцем, густоту забудови, а також наявність незабудованої ділянки площею близько 0,1 га північніше кам’яного хреста.
Рис. 1. Знахідки з долівки будівлі золотоординського часу.
В культурному шарі урочища до глибини 0,5-1,0 м переважають матеріали ХІІ-ХІІІ ст. і зрідка трапляються матеріали Х-ХІ ст. та комарівської культури. Досліджено чотири заглиблені споруди ХІІ-ХІІІ ст. із значною кількістю імпортованих речей та споруду культури кулястих амфор з рештками 17 посудин. Одна із виявлених споруд княжої доби могла належати дружиннику (острога, залізна пластина від панциря, мідний клепаний казан у фрагментах тощо), друга - бронзоливарнику.
Двома розкопами на дитинці Пересопниці, загальною площею 24 м2, було досліджено, очевидно, природну западину - водойму майже в центрі городища та рештки наземної будівлі, датованої за інвентарем серединою ХІІІ ст., розташовану південніше церковного подвір’я. Долівка споруди простежувалась завдяки глиняній вимостці різної товщини на глибині 1,5-1,7 м від сучасної поверхні. Заповнення споруди з часів пізнього середньовіччя не порушувалось і було перекрите шаром товщиною близько 1 м з домішкою будівельного сміття та кераміки XVI-XVII ст., що походило із зруйнованих монастирських будівель, розташованих поруч.
В заповненні споруди і на долівці зібрано фрагменти близько тридцяти гончарних посудин, характерних для ХІІІ ст., в тому числі з домішкою крупнозернистого кварцу та слюди в тісті, ангобованою поверхнею. Форма вінець - це переважно різні конфігурації валика. Одна посудина прикрашена нижче вінця наліпним валиком, розплющеним через певні інтервали. Схожий посуд у значній кількості походить з шарів ХІІІ-ХІV ст. у владичому будинку Верхнього замку у Лучеську (розкопки автора у 1992 р.). Тут же зібрані фрагменти амфорок так званого “київського типу” (вушко), червоноглиняних ангобованих візантійських амфор, скляних браслетів круглої і тригранної форми, залізні ножі, цвяхи, точила, мідна пластинчата накладка, можливо, на книгу, залізний стилос, кістяні предмети (рис. 1).
Підставою для хронологічної та соціальної інтерпретації дослідженого об’єкту, окрім розміщення (поблизу княжого церквища), є уламки скляного тонкостінного посуду, фрагменти вкритої зеленою поливою неорнаментованої білоглиняної кераміки та уламки тонкостінного червоноглиняного горщика, поверхня якого вкрита рельєфним орнаментом та зеленою поливою у верхній частині, зібрані на долівці. З досліджень поширення імпортної (золотоординської, середньоазіатської) полив’яної кераміки з розкопок Новгорода відомо, що користувалась нею виключно соціальна верхівка суспільства.
Виявлене на дитинці Пересопниці багате житло золотоординської доби заслуговує подальшого детального дослідження та поглибленої інтерпретації зібраного матеріалу, оскільки історія та культура України, а особливо зовнішні впливи у цей період все ще залишаються поза увагою істориків та археологів.
Все материалы библиотеки охраняются авторским правом и являются интеллектуальной собственностью их авторов.
Все материалы библиотеки получены из общедоступных источников либо непосредственно от их авторов.
Размещение материалов в библиотеке является их цитированием в целях обеспечения сохранности и доступности научной информации, а не перепечаткой либо воспроизведением в какой-либо иной форме.
Любое использование материалов библиотеки без ссылки на их авторов, источники и библиотеку запрещено.
Запрещено использование материалов библиотеки в коммерческих целях.
Учредитель и хранитель библиотеки «РусАрх»,
академик Российской академии художеств
Сергей Вольфгангович Заграевский