РусАрх

 

Электронная научная библиотека

по истории древнерусской архитектуры

 

 

О БИБЛИОТЕКЕ

ИНФОРМАЦИЯ ДЛЯ АВТОРОВ

КОНТАКТЫ

НА ГЛАВНУЮ СТРАНИЦУ САЙТА

НА СТРАНИЦУ АВТОРА

 

 

Источник: Жарких М.І. Храми Поділля. Все права сохранены.

Размещение электронной версии в открытом доступе произведено: http://myslenedrevo.com.ua Все права сохранены.

Размещение в библиотеке «РусАрх»: 2007 г.

 

 

 

М.I. Жарких

Храми Поділля

 

Місто Кам'янець-Подільський

3 населених пункти, 37 храмів.

Місто Кам'янець-Подільський

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Кам'янецький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Кам'янець-Подільський район

Коментар : широко відомий план Кам'янця гравера К.Томашевича датовано 1673 р. згідно висновків Я.Р.Дашкевича (Зображення Кам'янця-Подільського 70-х рр.17 – 18 ст. як історико-топографічне джерело. – "Проблеми історичної географії України", К., 1991 р., с. 43 – 54).

План Кам'янця-Подільського

Схема розпланування міста (Пламеницька О.А. Християнські святині Кам'янця на Поділлі. – К. : Техніка, 2001 р., с. 65).

1. Церква Воскресіння

2. Церква Покрови (замкова)

3. Монастир св.Трійці

3. Церква св.Іоана Предтечі

5. Церква св.Михаїла

6. Церква Успіння

7. Церква св.Петра і Павла

8. Церква св.Онуфрія

9. Церква св.Спаса

10. Церква Вознесіння

11. Церква Здвижения на Карвасарах

12. Церква св.Георгія у Старому Місті

13. Церква Різдва Христового

14. Церква св.Миколи

15. Церква вірменська Благовіщення

16. Церква вірменська св.Миколи

17. Церква вірменська св. Степаноса (у дзвіниці)

18. Церква вірменська св.Миколи (друга)

19. Церква вірменська Успіння (уніатська)

20. Церква вірменська св.Григорія Просвітителя

21. Вірменська кам'яниця для богослужіння

22. Костел св.Петра і Павла

23. Костел св.Катерини

24. Кляштор францисканців

25. Кляштор домініканців

26. Кляштор єзуїтів

27. Кляштор кармелітів на Скельці

28. Кляштор домініканок дотурецький – 1

29. Кляштор домініканок дотурецький – 2

30. Кляштор домініканок післятурецький

31. Костел св.Михаїла (замковий)

32. Костел св.Станіслава (замковий)

33. Костел св.Лазаря

34. Rляштор тринітарів

35. Кляштор кармелітів післятурецький

36. Кляштор кармеліток

37. Церква Покрови на Руських Фільварках

38. Церква св.Георгія на Польських Фільварках

39. Церква св.Олександра Невського на Новому Плані

 

Вказана книга О.Пламеницької є надзвичайно цінним і докладним дослідженням храмів Кам'янця-Подільського; я раджу всім, хто серйозно цікавиться темою, ознайомитись з нею. В цьому документі я не переповідаю цю книгу, а використовую тільки інформацію довідкового характеру.

Каплиця св.Михаїла

Храм засновано: 1575 р.

Коментар: Каплиця св.Михаїла збудована в 1575 р. всередині Денної башти Старого замку кам'янецьким старостою М.Бжеським [Сіцінський Є. Оборонні замки західного Поділля 14 – 17 ст. – К. : 1928 р., с. 19]. За іншими відомостями, у 1578 р. кам'янецький біскуп Мартін Бялобржевський відновив замковий костел архангела Михаїла, – зберігалась кам'яна плита з написом про це [ІЦ2, с. 135].

Кляштор візиток

Храм засновано: 1816 р.

Храм зник: 1866 р.

Коментар: Кляштор візиток засновано в 1819 р. З 1842 р. він розташовувався на Польських Фільварках. Закрито його в 1866 р. [ПИК, с. 548; СКУ, с. 71]. Візитки прибули у 1830 р.; спочатку вони наймали кам'яницю Городницького, з 1844 р. розмістились на Польських Фільварках. Кляштор діяв у 1850 р. Каплицю закрито у 1854 р., кляштор скасовано у 1866 р. [ZDR, s. 47, 48].

Кляштор домініканок

Храм засновано: 1615 р.

Коментар: Кляштор домініканок заснований Єлизаветою Ціпловською в 1615 р. Первісно він знаходився біля Руською брами. там було збудовано дерев'яний костел св.Катерини Сієнської. Нові споруди будувалися біля Вітряної брами, але вони не були повністю закінчені й освячені; в 1672 р. турки перетворили їх в бастіон. Відновлено кляштор в 1699 р. З 1712 р. він перенесений на нове місце (біля Старого бульвару). Костел св.Михаїла збудовано на цьому місці в 1713 – 1721 рр., келії – в 1710 – 1712 рр.; вони згоріли на початку 1750-х рр., нові споруди на їх місці збудовано в 1750-х рр. В 1734 р. черницям належали садиби на центральній площі міста та в долині Смотрича [КЛКП, с. 243, 259]. Кляштор закрито в 1866 р. В 1906 р. костел перетворили на православну церкву, при цьому з фасаду зняли три скульптури [ПГА, т. 4, с. 149; СКУ, с. 66 – 67]. Кляштор діяв у 1850 р. [ZDR, s. 47].

Доминиканок монастыря Михайловский костел с кельями, 1750-е годы (пер. Музейный, 10). Костел и кельи выстроены на месте костела (1713—1721 гг.) и келий (1710-1712 гг.), сгоревших в начале 1750-х годов. Ремонты проводились в 1825, 1856 гг., к концу XIX в. гонтовая кровля заменена железной. В 1906 г. костел переделан в церковь, с фронтона главного фасада снята скульптура.

Костел каменный, оштукатуренный, в барочном стиле, однонефный, с прямоугольным пресбитерием с запада. Сообщается через ризницы с кельями. В настоящее время железобетонными плитами разделен на два яруса. Перекрытия сводчатые, крыша двускатная, кровля железная. Главный, восточный, фасад украшен спаренными пилястрами композитного ордера, завершен фронтоном с двумя симметричными волютами. Боковые фасады расчленены пилястрами, на южном устроены окна с полуциркульной перемычкой. Кельи каменные, оштукатуренные, двухэтажные. Представляют собой два корпуса, соединенные под прямым углом и примыкающие к костелу. С запада укреплены контрфорсами. Планировка коридорная с односторонним расположением помещений. Перекрытия на первом этаже сводчатые, на втором — плоские. Крыша четырехскатная, кровля железная. Частично сохранился декор восточного фасада северного корпуса (пилястры с волютами, растительный орнамент) и западного корпуса (белокаменные наличники и сандрики). Памятник характеризует монастырский комплекс XVIII в. в стиле барокко. [ПГА, т. 4, с. 149 – 150]

Кельи монастыря доминиканок. Западный фасад

Кельи монастыря доминиканок. Западный фасад. [ПГА, т. 4, с. 149]

Кляштор домініканців

Храм засновано: 1401 р.

Коментар: Цілком фантастичним, як зазначає дослідник, є переказ про заснування кляштору Яцеком Одровонжем (в 1230..1240-х рр.) [ІЦ2, с. 124].

В листі папи Іоанна 22 до іменованого ним київського католицького єпископа Генріха (18.02.1321 р.) згадується, що цей Генріх був проповідником ордену домініканців у "Подільську Кам'янецької дієцезії" [Боротьба південно-західної Русі та України проти експансії Ватікану та унії. – К. : 1988 р., с. 32]. На жаль, укладачі цитованого збірника документів подали текст тільки в українському перекладі, тому тяжко сказати, яке місто малося на увазі. Якщо це таки Кам'янець-Подільський, то Генріх був хіба тільки номінальним проповідником – так само, як і єпископом. Це видно з наступного документу цього ж папи (1.03.1331 р.), яким він дозволяє заснувати кляштор домініканців у Жмигроді (нині Жмигруд Новий на р.Вислока, 120 км на схід від Кракова), пояснюючи, що "біля нього на відстані дванадцяти і більше миль [=85 км] немає жодного храму чи монастиря" [там же, с. 34]. Це місто лежить на кордоні Польщи з українською Галичиною, на території, яка більше 300 років числилася католицькою державою. Якщо там нема католицьких храмів, то тим більше їх не могло бути на території, підвладній Золотій Орді.

С.Окольський стверджував, що кляштор заснував кн. Юрій Коріатович в 1370 р. Це його власний здогад, що не має документального підтвердження [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К. : 1885 г., с. 205]..

Кляштор згалано у булі папи Григорія 11 від 28.01.1378 р. [ІЦ2, с. 126]. Наступна безсумнівна згадка про нього датована 30.03.1401 р., коли кн.Свитригайло дав кляштору с.Зубрівку на Смотричі. Після втечі Свитригайла з Поділля король Ягайло підтвердив це надання 15.09.1402 р. [ІЦ2, с. 128].

Його дерев'яні будівлі згоріли в 1420 р. Існуючий костел св.Миколи споруджено в кінці 15 – на початку 16 ст. Одна з каплиць прибудована в 1596 р. У 1596 р. кляштор увійшов до новоствореної Руської провінції ордену [ІЦ2, с. 112]. В 1618 р. на кошти кам'янецького каштеляна Войцеха Гумецького збудована каплиця Ісуса Христа. В 1628 р. на кошти Павла Домецького збудовано каплицю св.Домініка. За турків (1672 – 1699 рр.) перетворений на мечеть кам'янецьких пашів. Від цього часу лишилась гарно різьблена проповідницька кафедра, зроблена з двох мармурових блоків. Відремонтовано і перебудовано кляштор в 1737 – 1755 рр. на кошти Михайла Потоцького. В люстрації 22.03.1734 р. згадано будинок оо.домініканців, що знаходився в кварталі посередині центральної площі міста [КЛКП, с. 244]. Кляштор закрито в 1842 р., костел перетворено у парафіяльний [ІЦ3, с. 231; ZDR, s. 5].

В костелі була ікона Одигітрії, відома з 1420 р.

Келії з трапезною примикають до костолу з півдня. В камені вони збудовані в 1596 р., будівництво продовжено після 1616 р. Фронтон був увінчаний трьома скульптурами (вони не збереглися). Другий поверх надбудовано в 1737 – 1755 рр., при цьому окремі споруди об'єднано в один корпус.

Дзівниця перебудована в 1737 – 1755 рр. [ПГА, т. 4, с. 150; СКУ, с. 64 – 66].

Кляштор домініканців

Кляштор домініканців. Вигляд з північного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 870-34. 29.07.1995 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Доминиканский (Николаевский) костел с кельями, конец XV — начало XVI вв. Современный облик памятника сложился вследствие реконструкций, имеющих место на протяжении XVI—XVIII вв. Примыкающие к среднему нефу часовни пристроены в 1596, 1618 и 1628 гг. В 1737—1755 гг. проведена крупная реконструкция комплекса под руководством архит. Я. де Витте: перестроена колокольня в стиле барокко, надстроен второй ярус келий, объединивший три отдельные одноэтажные здания, изменен интерьер. Трехнефный с тремя часовнями и башней по оси главного фасада. Средний неф переходит на востоке в удлиненный трехгранно замкнутый пресбитерий, перекрытый полуциркульными сводами с распалубками. Три нефа перекрыты крестовыми сводами на подпружных арках. Особой художественной выразительностью отличаются две купольные часовни — северная и южная, декорированные в куполах стукковой лепкой в стиле ренессанса. Барабан северной часовни расчленен трехчетвертными колонками на консолях. Часовни Освещены высокими, круглыми в основании фонарями, способствующими перспективному раскрытию высотного пространства. Фасад южной часовни расчленен на половине высоты резным ренессансным фризом с розетками, прорезан люнетой.

В интерьере средний неф пространственно объединен с боковыми высокими арками, не имеет в современном состоянии естественного освещения (между перекрытиями сохранились круглые окна в белокаменном обрамлении). Его декор в виде рокайлевой лепки, каннелированных пилястр, картушей сделан в середине XVIII в. Арочные входы в часовни оформлены порталами в виде двухколонных глухих портиков коринфского ордера с «разорванным» треугольным фронтоном, выдержанными, как и весь интерьер, в стиле позднего барокко. Многоярусная колокольня на западном фасаде построена в стиле барокко, имеет трехъярусное членение фасадов. Нижняя часть оформлена дорическим ордером, средняя — ионическим, верхняя — композитным. В ансамбль барочного декора входят также антаблемент с карнизами большого выноса, сегментные сандрики, «разорванный» треугольный фронтон (над порталом), балюстрада з вазами, венчающая верхний ярус, и скульптура. Кельи (с трапезной) примыкают к южному фасаду костела, образуя совместно с ним внутренний двор. Первоначальные каменные одноэтажные здания для размещения монастыря построены в 1596 г. Строительство было продолжено после 1616 г. В 1737—1755 г. проводится крупная реконструкция с достройкой второго этажа. После ликвидации монастыря неоднократно менялась планировка келий.

Здание двухэтажное, П-образной конфигурации в плане (объем трапезной примыкает с востока), планировка коридорная с односторонним размещением служб. Перекрытия — крестовые и полуциркульные с распалубками своды. Восточный и южный фасады, выходящие во внутренний двор, имеют арочную галерею по первому этажу. Главный вход в здание размещен на западном фасаде (со стороны улицы), выделен пилястрами с лепным гербом в тимпане треугольного фронтона. Три скульптурные статуи, венчающие фронтон, не сохранились. В настоящее время проводится реставрация памятника.

Ансамбль сооружений доминиканского монастыря отражает важные периоды а истории украинской архитектуры и градостроительства, является памятником художественной культуры ренессанса и барокко. [ПГА, т. 4, с. 149 – 150]

Кляштор єзуїтів

Храм засновано: 1606 р.

Храм зник: 1833 р.

Коментар: Кляштор єзуїтів засновано в 1606 р. або в 1611 р. [Симашкевич М. Римское католичество и его иерархия в Подолии, с. 50, 147-9, 372]. Він знаходився поблизу кафедрального костелу. Школа в цьому кляшторі заснована в 1610 р. [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К. : 1895 г., с. 184] За турків костел і кляштор перетворено на стайні, потім костел та інші споруди розібрано для будівництва Турецького моста. В 1717 р. костел діяв у примішенні кляштору. Пізніше розпочалося будівництво нового великого костелу, припинене в 1773 р. у зв'язку зі скасуванням ордену.

Бурса та конвікт єзуїтів згадані в люстрації 22.03.1734 р. Окрім них, єзуїтам належали дві садиби та "бровар" в долині на правому березі Смотрича [Крикун М.Г. Люстрація Кам'янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2, с. 241, 255, 257]. В 1833 р. на місці костелу збудовано чоловічу гімназії. Єзуїтський конвікт використовувався як один з флігелів гімназії. [СКУ, с. 68 – 69].

Кляштор кармелітів

Храм засновано: 1623 р.

Коментар: Кляштор кармелітів засновано 1623 р. Катериною Цеклинською. Первісно знаходився у верхній частині нинішнього Старого бульвару. Турки розібрали споруди кляштору і збудували на їх місці передмостне укріплення. У квітні 1673 р. вже було відомо, що турки побудували "бастіон один за Босяками [=кляштором босих кармелітів] на давньому шанці, другий у Босяків, третій на старому біскупському дворі, четвертий на порожньому жіночому кляшторі [=домініканок], п'ятий коло св.Петра [...]" [Сіцінський Є. Оборонні замки західного Поділля 14 – 17 ст. – К. : 1928 р., с. 12].

Після 1699 р. кляштор відновлено на новому місці, збудовано дерев'яний костел.

Новий кам'яний костел збудовано архітектором Ріппе в 1717 – 1750 рр. люстрації 22.03.1734 р. згадано два будинки оо.кармелітів на центральній площі міста та "бровар" в долині Смотрича [КЛКП, с. 239, 243, 258]. В 1867 р. кляштор закрито, костел перетворено в православний кафедральний собор Казанської божої матері. Він освячений в 1878 р. Зруйнований більшовиками в 1930-х рр. [Брайчевський М.Ю. Кам'янець-Подільський – місто-музей. – УІЖ, 1967 р., № 2, с. 108] Служби кляштору, збудовані 1756 р., збереглися. [ПА, с. 95; СКУ, с. 31 – 37, 69 – 70]. Кляштор діяв у 1850 р., закритий у 1866 р. [ZDR, s. 47].

Кафедральний собор у Кам'янці-Подільському

Кафедральний собор у Кам'янці-Подільському. Фото п.20 ст. [Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. – К. : 1995 р., т. 1, с. 58].

Кам'янець-Подільський райвиконком в червні 1932 р. повідомляв секретаріат ВУЦВК, що з Казанського собору районного центру «невідомими злочинцями кілька разів була вчинена крадіжка церковних речей. Багато майна покрадено. Двері розламано. Вікна вибито. З внутрішнього боку все поламано. З зовнішнього боку невідомими злочинцями зірвано на даху частину бляхи яку вкрадено» [Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. – К. : 1995 р., т. 2, с. 139].

Кляштор тринітарів

Храм засновано: 1699 р.

Коментар: Кляштор тринітарів засновано в 1699 р. Польські комісари, приймаючи місто від турків, віддали тринітарам мечеть, збудовану біля Польської брами. Вона була пошкоджена повінню, тому монахи влаштувались на горі перед Турецьким мостом. Цей будинок згаданий в люстрації 22.03.1734 р.; окрім нього, оо.тринітарам належали склепи на вул.Довгій та в долині Смотрича [КЛКП, с. 254, 248, 259. Склеп в термінах цієї люстрації – дуже маленьке житлове чи господарське приміщення].

Дерев'яний костел діяв вже в 1712 р. Кам'яний костел св.Трійці збудовано в 1750 – 1765 рр., освячено в 1780 р. До північно-східного кута його примикає дзіниця з трьох пілонів. В 1842 р. кляштор закрито, костел перетворено на парафіяльний [ПГА, т. 4, с. 190 – 191; СКУ, с. 70 – 71; ZDR, s. 5]. Розписи костелу виконував Й.Прехтль [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К. : 1983 р., с. 156].

Кам'янець-Подільський. Вірменський бастіон та костел тринітарів. Вигляд від замку

Вірменський бастіон та костел тринітарів. Вигляд від замку (архів М.І.Жарких, негатека, № 909-26. 13.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Тринитарийский (троицкий) костел и колокольня, 1750—1765 гг. (Старобульварный спуск). Входили в комплекс построек тринитарийского монастыря. Построен в стиле барокко, каменный, однонефный, перекрыт полуциркульными сводами с распалубками. Главный фасад расчленен пилястрами тосканского ордера, завершен фронтоном, декорированным скульптурой и вазами. С фасадом костела органично связана двухмаршевая лестница перед входом, огражденная глушим парапетом со скульптурой, и дугообразной конфигурации стена с двухпилонными воротами, также декорированными скульптурой. Барочное убранство интерьера в виде спаренных пилястр, раскреповок антаблемента дополнялось темперной росписью, вы полненной в середине XVIII в. худож. И. Прагтлем.

Колокольня расположена в северо-восточном углу монастырской территории. Каменная, состоит их трех пилонов на высоком цоколе, объединенных лучковыми арками. Реставрирован в 1977—1984 гг. Выразительная пространственная композиция памятника, высокая техника скульптурных композиций ставит его в ряд характерных произведений эпохи позднего барокко. [ПГА, т. 4, с. 190 – 191]

Костел тринітарів

Костел тринітарів. Вигляд з північного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 599-01. 21.08.1989 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Кляштор францисканців

Храм засновано: 1400 р.

Коментар: В 1345 р. в списку монастирів та місій "руської кустоди" ордену францисканців згадано Кам'янець-Подільський [Боротьба південно-західної Русі та України проти експансії Ватікану та унії. – К. : 1988 р., с. 36]. З коментаря до цього документу видно, що укладання цього списку пов'язане з утворенням францисканського вікаріату (місіонерського округу на некатолицьких землях, де нема католицької ієрархії). Можна здогадуватись, що цей список був скоріше проектом організації мережі місій (всього в списку 8 українських міст та 4 молдавських), ніж звітом про фактичне утворення цих місій.

С.Окольський стверджував, що кляштор заснував кн. Юрій Коріатович в 1370 р. Це його власний здогад, що не має документального підтвердження [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К. : 1885 г., с. 205].

17.08.1400 р. Свитригайло підтвердив надання кляштору францисканців. Після втечі Свитригайла з Поділля король Ягайло 6.08.1404 р. підтвердив надання десятини з Голоскова на користь кляштору францисканців [ІЦ2, с. 128; Akta grodzkie i ziemskie, t. 10, № 31, 34].

За іншою версією цих подій, яку я вважаю більш певною, в документі 1615 р. є згадка, що король Владислав [Ягайло] і великий князь Болеслав alias Свитригайло підтвердили надання угідь на користь кляштору та його право на десятину з с.Голоскова. Оригінал цього акту невідомий. Дата у згадці відсутня [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К. : 1885 г., с. 269]. З огляду на великокнязівський титул Свитригайла, це надання могло статись під час гостини Ягайла в Литві в кінці 1430 – на початку 1431 рр., бо після того аж до смерті Ягайла вони ворогували і не зустрічались.

Взагалі автентичність цього надання є сумнівною (зокрема, безсумнівно автентичним актом Казимира 4 в 1460 р. десятина з багатьох сіл навколо Кам'янця, в тому числі й Голоскова, передана кам'янецькм біскупам [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К. : 1895 г., с. 161]. Як таке могло бути, якщо раніше ця десятина була віддана францисканцям ?)

Дерев'яні будівлі кляштору знищені пожежею в 1616 р. В 1781 р. польський король Станіслав-Август вирішив збудувани на місці кляштору укріплення. Для цього кляштор в 1787 р. було переведено до м.Городка (райцентру Хмельницької обл.), але укріплення не були збудовані. В 1799 р. перетворений на резиденцію подільських православних єпископів.

Дерев'яний костел діви Марії збудовано після 1420 р. Він згорів 1616 р. Існуюча споруда будувалась в 1617 – 1672 рр. Це готичний однонефний костел з двома бічними каплицями. В 1692 [?] – 1717 рр. неф костелу подовжено на захід майже удвічі [мабуть, це будівництво розпочалось таки після передачі міста Речі Посполитій в 1699 р.]. В 1753 – 1781 рр. до апсиди прибудовано триярусну дзвіницю, орієнтацію костелу змінено. На початку 19 ст. перетворений на церкву Успіння. В 1835 р. перебудовано інтер'єр, влаштовано дерев'яний купол. Реставрація 1959 – 1964 рр.

В 1734 р. оо.францисканцям належала садиба на вул.Довгій [КЛКП, с. 249].

Служби кляштору та корпус келій (з 1799 р. – будинок єпископа) збудовані в 1753 – 1781 рр., перебудовані в 1833 р. [ПГА, т. 4, с. 192 – 193; СКУ, с. 26 – 28, 67 – 68].

Францисканский костел, начало XVII—XIX вв., и дом архиерея (пер. Музейный, 8). Входили в ансамбль сооружений францисканского монастыря, основанного в XIV в.

Францисканский костел, 1617—1672 гг. Первоначально построен в готическом стиле как однонефный с трехгранной алтарной частью, образующей восточный фасад сооружения, и двумя часовнями по боковым фасадам. Распор стрельчатых крестовых сводов погашался 8 контрфорсами. В период 1692—1717 гг. неф удлинен пристройкой к западному фасаду почти равновеликого с ним объема, возможно, с башней над притвором. В 1753—1781 гг. к апсиде пристроена трехъярусная колокольня в стиле барокко, в связи с чем изменена первоначальная ориентация алтаря. Колокольня образовала главный фасад костела с парадным входом, а в интерьере — нартекс с эмпорой. В 1835 г. переделаны интерьер сооружения, завершения нефа и колокольни по проекту архит. С. Учты. В настоящее время колокольня двухъярусная. В 1959—1964 гг. реставрирован. Памятник сочетает характерные для архитектуры Подолья XVII в. готико-ренессансные черты с барочными принципами трактовки фасадов, продиктованные градостроительными задачами. (с. 192-193)

Костел францисканців. Головний фасад

Костел францисканців. Головний фасад. Вигляд з південного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 869-22. 29.07.1995 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Архиерея дом, 1753 г. До 1799 г. являлся кельями монастыря. Примыкает к северному фасаду францисканского костела. Реконструирован в 1833 г. по проекту архит. С. Учты. В конце XVIII в. на втором этаже устроена маленькая теплая церковь.

Прямоугольный в плане, двухэтажный. Широкие стены древнего объема каменные, оштукатуренные, с облицовкой отдельных участков кирпичом, поздний объем — второй этаж над северной частью — сложен из гипсовых блоков (XX в.) В некоторых помещениях сохранились полуциркульные своды. Западный фасад обогащен 6-колонным портиком тосканского ордера на высоком цоколе, пристроенным в середине XIX в. в стиле классицизма. [ПГА, т. 4, с. 192 – 193]

Келії на північ від костелу францисканців

Келії на північ від костелу францисканців. Вигляд з південного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 869-20. 29.07.1995 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Кляштор св.Яна

Храм засновано: 1702 р.

Коментар: Кляштор св.Яна побіжно згадано в 1702 р. [ІМСХм] – я думаю, так помилково названо один з відомих кляшторів.

Костел св.Катерини

Храм засновано: 1493 р.

Храм зник: 1816 р.

Коментар: Костел св.Катерини – давня споруда на південний захід від кафедрального костелу. Він збудований за часів біскупа Матфія (1471 – 1493 рр.) [ІЦ2, с. 131]. Дах костелу згорів під час артилерійського обстрілу міста турками 15.08.1672 р. [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К. : 1895 г., с. 34] За турків був зруйнований і в 18 ст. не відбудовувався. В 1816 р. руїни розібрано. [СКУ, с. 71; ]. В довіднику [ПИК, с. 547] помилково названий церквою 18 ст. – виходить, якась споруда існує ? Чи не помилка ?

Костел св.Лазаря

Храм засновано: 17 ст.

Храм зник: 1734 р.

Коментар: Костел св.Лазаря та шпиталь св.Лазаря існували в 17 ст. між кафедральним костелом та церквою Трійці [СКУ, с. 72] В люстрації 22.03.1734 р. згадано "дворик, що належить до св.Лазаря" на вулиці Татарській [КЛКП, с. 234].

Костел св.Петра і Павла

Храм засновано: 1450 р.

Коментар: Костел кафедральний св.Петра і Павла збудовано в 16 – 18 ст. С.Окольський стверджував, що костел заснував кн. Юрій Коріатович в 1370 р. Це його власний здогад, що не має документального підтвердження [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К. : 1885 г., с. 205].

Перший достовірно відомий католицький єпископ Кам'янця Олександр помер в 1411 р. Десь в цей час і був заснований кафедральний храм. Безсумнівно він існував в 1450 р., коли єпископ Павло дав надання його канонікам [там же, с. 342, 345]. Первісно був дерев'яний. До заслуг біскупа Матфія (1471 – 1493 рр.) відносять і відбудову цього костелу [ІЦ2, с. 131].

Як гадав Й.Ролле, існуюча кам'яна споруда збудована біскупом Яном Бучацьким (1502 – 1517 рр.). Вівтар його був орієнтований на захід для того, щоб розвернути головний вхід на схід, в бік центральної площі міста. В 16 ст. споруджено каплицю перед західним фасадом (основу мінарету); в 1547 – 1563 рр. біскуп Леонард Слончевський прибудував каплицю біля південного фасаду. Після пожежі 1616 р. костел відновлено перед 1621 р. Ренесансна каплиця з півночі прибудована в 1 чверті 17 ст., південна каплиця – в 1627 – 1640 рр. Готичний вівтар та ризниця з півночі збудовані в 1646 – 1648 рр. біскупом Михайлом Дзялинським. Під час цієї перебудови вівтар було перенесено в східну частину костелу. За турків костел був перетворений на мечеть, після відновлення польської влади в місті ремонтувався (1699 р.). В середині 18 ст. за біскупа Миколи Дембовського опоряджений бароковим декором. Прямокутна ризниця на південь від вівтаря збудована в 1760 – 1795 рр., південна псевдоготична паперть – в 1842 – 1855 рр. Після пожежі 1862 р. гонтовий дах замінено залізним.

Центральний неф костелу звужується на захід, як в Успенській церкві в с.Зимне біля Володимира. Тому, можливо, в основі костелу лежить якась давніша споруда (православна церква ?).

В 18 ст. художник Йосиф Прехтль виконав розписи костелу та образи св.Трійці й св.Яна Непомука [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К. : 1983 р., с. 156]. Перший з них в 1854 р. передано у костел м-ка Жванчик.

Дзіниця споруджена в 1646 – 1648 рр., в середині 18 ст. зроблено бароковий декор. Після пожежі 1862 р. гонтовий дах замінено залізним.

Тріумфальна брама споруджена в 1781 р. з нагоди приїзду до міста короля Станіслава-Августа, реставрувалась в 1947 – 1948, 1982 рр.

Будинок семінарії спорудено в 1756 р.; після 1945 р., розтесано вікна, частково зрубано пілястри.

Мінарет споруджено за часів турецького панування. В 1756 р. він був увінчаний триметровою скульптурою Богородиці, виготовленою в Гданську, яка була додатково укріплена в 1783 р. Після удару блискавки в 1820 р. мінарет відремонтовано в 1823 р. [ПГА, т. 4, с. 172 – 174; СКУ, с. 72 – 75].

Башта на броді і кафедральний костел

Башта на броді і кафедральний костел. Вигляд з південного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 603-17. 21.08.1989 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Петропавловского кафедрального костела ансамбль, XVI—XVIII вв. Ансамбль включает Петропавловский кафедральный костел, колокольню, триумфальные ворота и турецкий минарет.

В ансамбле удачно соединились черты архитектурных стилей (ренессанс, барокко, неоготика) Имеет большое историко-культурное значение.

Петропавловский кафедральный костел, начало XVI—XVIII вв. В XVI в. перед западным фасадом появляется квадратная в плане часовня (впоследствии послужила основанием для турецкого минарета). В 1547—1563 гг. пристроена часовня к южному фасаду. После пожара 1616 г. был отремонтирован к 1621 г. В первой четверти XVII в. к северному фасаду пристраивают квадратную в плане часовню в ренессансном стиле, в 1627—1640 гг. — часовню с южной стороны костела, в 1646—1648 гг. с восточной стороны — удлиненный пресбитерий в готическом стиле с ризницей с северной стороны. После 1672 г. (в период турецкого владычества) с западной стороны костела возводится минарет. В 1699 г. костел ремонтируют, в середине XVIII в„ возможно по проекту Я. де Витте, отделывают снаружи и внутри в барочном стиле. В 1760—1795 гг. к южному фасаду пресбитерия пристраивают прямоугольную в плане ризницу, к северному — двухэтажное здание. В 1842—1855 гг. к часовне у южного фасада с юга пристраивают каменную паперть в псевдоготическом стиле. В 1853—1860 гг. итальянский худож. Д. Сампини расписывает темперой стены южной часовни. В росписях стен и сводов костела в 1853—1854 гг. принимал участие львовский худож. М. Яблонский. В это время в костеле настилают полы из теребовльского песчаника, в пресбитерий — из каррарского мрамора, в окнах пресбитерия устанавливают витражи богемского стекла. В 1862 г. сгоревшую гонтовую кровлю заменяют железной.

Костел трехнефный, базиликальный. Стены из тесаного камня-ракушечника на известковом растворе, оштукатурены. Древняя часть главного нефа квадратная в плане, по форме и размерам плана напоминает древнюю часть каменец-подольского костела доминиканского мужского монастыря. В отличие от него, столбы, разделяющие нефы в кафедральном костеле, имеют вид пилонов, образующих суженные к западу стороны главного нефа. По этому признаку сближается с планом Успенской церкви в Зимно (1465—1475 гг.). В связи с этим предполагается, что в основе кафедрального костела остатки древнерусского сооружения. Крыша двускатная с заломом, крытая железом по деревянным стропилам, с люкарнами и сигнатуркой. Перекрытия сводчатые. С 1930 г. в костеле размещается Каменец-Подольский исторический музей-заповедник. С 1978 г. используется как зал органной музыки.

Кафедральний костел. Південна стіна

Кафедральний костел. Південна стіна. Вигляд з південного сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 869-34. 29.07.1995 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Колокольня, 1646—1648 гг. Расположена с северо-восточной стороны на расстоянии нескольких метров от Петропавловского кафедрального костела. Первоначально каменная, трехъярусная, перекрытая высокой четырехскатной шатровой крышей с люкарнами, с четырьмя пирамидальными башенками на углах, с высокими световыми проемами в верхнем ярусе. В середине XVIII в. фасады колокольни декорируют в барочном стиле, особенно третий ярус: появляются угловые лопатки, пилястры с капителями композитного ордера, переделываются световые проемы (теперь их по два — прямоугольный с «ушастым» наличником и круглый проем над ним), фланкирующие их пилястры и полукруглый сандрик напоминают арку. Карнизы сложены из белокаменных профилированных блоков. Работами по переделке колокольни, возможно, руководил Я. де Витте. В конце XIX в. (после 1862 г.) гонтовая кровля на крыше колокольни заменена железной. Каменная, четырехъярусная, квадратная в плане, оштукатуренная. Первый ярус перекрыт полуциркульными сводами, остальные перекрытия — плоские по балкам. Крыша четырехскатная по деревянным стропилам, кровля — железная.

Дзвіниця кафедрального костелу

Дзвіниця кафедрального костелу. Вигляд з півдня (архів М.І.Жарких, негатека, № 598-11. 21.08.1989 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Триумфальные ворота, 1781 г. Ведут на территорию ансамбля кафедрального Петропавловского костела. В плане ворота — почти квадратное сооружение, проезд которого перекрыт полуциркульным сводом с белокаменной облицовкой. В стене проезда симметрично с двух сторон устроены ниши. Фасады декорированы пилястрами стилизованного ионического ордера, завершены раскрепованным антаблементом. Большую роль в художественной выразительности памятника играет скульптура, решенная в характерных для позднего барокко формах.

В 1947—1948 гг. проводились первоочередные ремонтно-реставрационные работы. С 1982 г. ведутся реставрационные работы.

Памятник отличается высоким уровнем исполнения архитектурного и скульптурного декора и является ярким произведением в стиле барокко.

Брама кафедрального костелу

Брама кафедрального костелу. Вигляд зі сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 870-16. 29.07.1995 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Турецкий минарет, последняя четверть XVII в. Построен турками над часовней XVI в. после завоевания в 1672 г. города и приспособления кафедрального Петропавловского костела под мечеть, перед его западным фасадом. Стены квадратной в плане часовни сложены из дикого камня и оштукатурены снаружи. При использовании часовни под основание минарета ее внутреннее пространство было забучено, а сверху уложены каменные плиты. На се-верном и западном фасадах часовни сохранился каменный фриз из триглифов и метопов (в виде чередующихся розеток и рустов) со следами окраски XVII в. в красный цвет и каменный карниз. Часовня имела круглые оконные проемы с откосами и перемычками из желобчатого кирпича.

Стены круглого в плане минарета со щелевидными световыми проемами и венчающего его балкона сложены из хорошо обработанных блоков камня-ракушечника. На высоте 25 м минарет крепится металлическим стержнем к западной стене костела. Внутри минарета устроена ведущая на балкон каменная винтовая лестница (136 ступеней). Столб минарета с кирпичным покрытием типа сомкнутого свода завершен каменной чашей с резьбой, на которой на постаменте шарнирным креплением установлена скульптура высотой около 3 м. Полая скульптура из колокольной меди установлена на минарете в 1756 г. в память изгнания турок. Основательно укреплена в 1784 г. В 1820 г. вследствие удара молнии в пьедестал статуя значительно отклонилась к востоку, а возникший пожар повредил внутри минарет. Работы по укреплению статуи и ремонту лестницы минарета велись под руководством архит. С. Учты и закончились к 1823 г.

В 1960-е годы на памятнике проведены ремонтно-восстановительные работы. Минарет — единственный сохранившийся в городе памятник турецкого зодчества, типичный образец мусульманской архитектуры. Часовня в основании минарета имеет элементы ренессансного декора. Металлическая скульптура выполнена в стиле барокко. [ПГА, т. 4, с. 172 – 174]

Мінарет і дах кафедрального костелу

Мінарет і дах кафедрального костелу (архів М.І.Жарких, негатека, № 914-31. 13.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Костел св.Станіслава

Храм засновано: 1471..1493 р.

Храм зник: 1672 р.

Коментар: Костел св.Станіслава в Старому замку, біля входу з боку міста. Він збудований за часів біскупа Матфія (1471 – 1493 рр.) [ІЦ2, с. 131]. За іншими даними, заснований в кінці 16 ст. Яном Потоцьким. В 1672 р. перетворено на мечеть [СКУ, с. 71 – 72]. Костел давно вже не існує, принаймні описи замку з кінця 19 ст. про нього не згадують.

Костел св.Хреста

Храм засновано: 1471..1493 р.

Храм зник: ?

Коментар: Костел св.Хреста в замку збудований за часів біскупа Матфія (1471 – 1493 рр.) [ІЦ2, с. 131]. Щодо цих замкових костелів, збудованих Матфієм, – я припускаю плутанину.

Монастир св.Трійці

Храм засновано: 1722 р.

Коментар: Монастир св.Трійці засновано в 1722 р. єпископом Афанасієм Шептицьким як василіянський. Школа при монастирі відкрита в 1759 р. В листопаді 1795 р. його перетворили на православний монастир.

Церква св.Трійці – триконхова споруда 16 ст., зруйнована більшовиками в 1930-х рр. [Брайчевський М.Ю. Кам'янець-Подільський – місто-музей. – УІЖ, 1967 р., № 2, с. 108] Знаходилась біля Нового моста. Вперше згадана в 1582 р. В 16 – 17 ст. – соборна, при ній резидували намісники львівських православних єпископів [Чи не перша згадка про такого намісника міститься в королівській номінації з 1516 р. (Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К. : 1994 р., т. 6, с. 476; Архив ЮЗР, ч. 1, т. 10, № 5)]. Братство відоме з 1603 р. На плані 1673 р. показана як мечеть Мустафи-паші. З 1722 р. – монастирська [СКУ, с. 28 – 31].

Отець Бучковський, "промотор братства св.Трійці", згаданий в люстрації 22.03.1734 р. В цьому ж документі згадана кам'яниця оо.василіян на вул.Зарванській [КЛКП, с. 234, 240].

Дзвіниця надбудована (або збудована заново ?) в 1749 р. в 1854 р. збільшена центральна баня, зроблено залізний дах замість гонтового. В 1859 р. розтесано вікна, до вівтаря прибудовано з півночі ризницю, з півдня – паламарню [Сіцінський Ю. Вплив візантійсько-атенської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1925 р., т. 138-140, с. 48].

На південь від церкви знаходяться келії. Їх північний двоповерховий корпус споруджено в 1745 – 1747 рр., прибудова з півдня – 1837 – 1838 рр. В 1858 р. вони з'єднані з церквою. [ПГА, т. 4, с. 191; СКУ, с. 28 – 31].

Вінницький облвиконком у 1933 р. вирішив присосувати церкву для антирелігійного музею [Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. – К. : 1995 р., т. 2, с. 167].

Троицкого монастыря кельи, 1745—1747, 1837—1838 гг. Первоначальный корпус келий (северный объем существующего сооружения) — прямоугольное в плане двухэтажное каменное неоштукатуренное здание с коридорной планировкой, с односторонним расположением помещений, В 1837—1838 гг. к южному фасаду под прямым углом пристроено каменное двухэтажное здание под железной крышей с жилыми помещениями на втором этаже и теплой церковью на первом этаже. Одновременно по проекту архит. С. Учты северный объем был внутри перестроен, стены оштукатурены, гонтовая кровля заменена железной. В 1858 г. кельи были соединены с церковью.

Здание каменное, двухэтажное с подвалом, Г-образное в плане, оштукатуренное. Перекрытия в северном объеме на обоих этажах в коридорах и восточной части сводчатые, в западной части — плоские, в южном объеме — плоские. Подвалы каменные со сводчатыми перекрытиями. Планировка этажей коридорная с двусторонним расположением помещений. Крыша четырехскатная по наклонным бревенчатым стропилам, кровля шиферная. [ПГА, т. 4, с. 191]

Кельи Троицкого монастыря

Кельи Троицкого монастыря. Южный фасад. [ПГА, т. 4, с. 191]

Церква Воскресіння

Храм засновано: 1452 р.

Храм зник: 1780 р.

Коментар: церква Воскресіння на Руських фільварках заснована в 1452 р. кам'янецьким старостою Федором Бучацьким. Вона існувала під час турецького панування. В 1730 р. збудована нова дерев'яна церква. В 1758 р. мала один верх посередині й бабинець прибудований в 1751 р. Два братства при ній затверджені в 1745, 1752 р. Існувала десь до 1780 р. [СКУ, с. 96 – 97]. Церква існувала до 1783 р. [Петров М.Б. Історична топографія передмість м.Кам'янця-Подільського у 18 ст. – "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с. 165].

Монастир Воскресіння на Руських фільварках відкрито буцімто розкопками [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К. : 1895 г., с. 131; ІМСХм]. В спеціальній археологічній літературі якихось докладних звісток про ці розкопки я не знайшов.

Церква Всіх святих

Храм засновано: 1821 р.

Коментар: Церква Всіх святих на цвинтарі біля Польських фільварків. Кам'яна одноверха споруда 1821 – 1826 рр. Кам'яна дзвіниця над брамою збудована в 1884 р. [СКУ, с. 55 – 56].

Церква Знесіння

Храм засновано: 1664 р.

Храм зник: 1672 р.

Коментар: Церква Знесіння згадана в документі 1664 р. В 1672 р. зруйнована і більше не відновлювалась. Знаходилась у західному кінці Вірменського ринку. [СКУ, с. 20 – 21].

Церква Казанської ікони божої матері

Храм засновано: 1878 р.

Храм зник: 1930 р.

Коментар: в костелі кармелітів; СКУ, с. 31 – 37

Церква Покрови

Храм засновано: 1494 р.

Храм зник: 1672 р.

Коментар: Церква Покрови в замку. 20.03.1672 р. король Михайло Вишневецький дав Михайлу Маскевичу привілей збудувати кам'яну церкву св.Покрови замість дерев'яної, що була заснована років 300 тому князями Олександром та Георгієм Коріатовичами. Ці князі у ній поховані. В 1672 р. церква була розібрана, але нової збудувати не встигли через захоплення міста турками. [СКУ, с. 13 – 17].

З опису 1494 р. випливає, що церква стояла по правий бік від проїзду, що йшов через територію замку від Пільної брами (оберненої в бік пізнішого Нового замку) до Міської брами, що вела на міст [Сіцінський Є. Оборонні замки західного Поділля 14 – 17 ст. – К. : 1928 р., с. 8].

Щодо місця поховання князів Коріатовичів в джерелах нема одностайності : М.Стрийковський твердить, що кн. Юрій Коріатович, якого отруїли молдавани, похований у Вальюшівському монастирі в Молдавії; католицький автор середини 17 ст. Симон Окольський твердив, що Юрій та Олександр поховані в домініканському кляшторі у Смотричі (нема сумніву, що він засновував своє твердження на грамоті Олександра на користь цього клаштору) [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К. : 1885 г., с. 203]. З цього можна зробити висновок, що на той час, коли з'явилася цікавість до питання про місце поховання Коріатовичів (в 2 половині 16 ст.), достовірної інформації вже не було.

Церква Покрови

Храм засновано: 1783 р.

Коментар: Церква Покрови на Руських фільварках збудована в 1783 – 1785 рр. Ця дерев'яна одноверха споруда існувала до 1860-х рр. Нова кам'яна церква збудована в 1845 – 1861 рр. вище старого місця. Споруда в стилі класицизму. [ПГА, т. 4, с. 176; СКУ, с. 98 – 101].

Покровская церковь, 1845—1861 гг. Строительством руководили архитекторы А. Островский и Н. Кулаковский. Каменная, бесстолпная, с прямоугольной алтарной частью и пристроенной с запада колокольней, оштукатуренная, построена по типовому проекту в эклектическом стиле. Центральная часть перекрыта куполом, на углах устроены декоративные главки. Главный вход с западной стороны через крыльцо и колокольню, перекрытую шатровой крышей. На северном и западном фасадах устроены крыльца на столбах, перекрыты двускатной крышей с фронтоном. Фасады декорированы прорезными ленточными рустами в штукатурке и филенчатыми нишками. Окна с полуциркульными перемычками украшены сандриками. Венчающий карниз и карнизы на фронтонах крылец — с модульонами. Кровля железная. В интерьере открыт фрагмент стенописи начала XX в. (около 1900—1910 гг.). Памятник — пример решения культового сооружения по типовому проекту в эклектическом стиле. [ПГА, т. 4, с. 176]

Покровская церковь

Покровская церковь. Вид с юго-востока. [ПГА, т. 4, с. 176]

Церква Різдва Христова

Храм засновано: 1593 р.

Храм зник: 1795 р.

Коментар: Церква Різдва Христа згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в каньйоні Смотрича, на правому березі річки. В 1739 р. – дерев'яна триверха. В 1759 р. значиться одноверхою, дуже ветхою. В 1795 р. її вже не було [СКУ, с. 23 – 24].

В 1734 р. люстратори записали будинок о.Плошинського і поруч з ним – "школу руську",що знаходились в долині Смотрича нижче за течією від школи св.Спаса [КЛКП, с. 258].

Церква св.Георгія

Храм засновано: 1740 р.

Коментар: Церква св.Георгія на Польських фільварках згадується з 1740 р. В 1758 р. – міцна дерев'яна триверха споруда з дзвіницею над притвором. Три братства при ній затверджені в 1746..1752 рр. Нова кам'яна церква збудована в 1851 – 1861 рр. Архітектор І.Аксельруд. Це п'ятиверха споруда псевдоросійського стилю, збудована разом з дзвіницею. [ПГА, т. 4, с. 138; СКУ, с. 83 – 89].

Георгиевская церковь, 1851—1861 гг., и колокольня, 1863 г. Строительство велось под руководством архит. И. Аксельруда. Построена в соответствии с образцовыми проектами, рекомендованными для повсеместного использования, и представляющими собой стилизаторское подражание древнерусской архитектуре. Каменная, квадратная в плане, четырехстолпная с одной полукруглой апсидой и тремя притворами (северный, южный и западный). Четыре столба при помощи арок несут высокий световой восьмигранный барабан с куполом. Угловые членения кубического объема увенчаны снаружи восьмигранными шатровыми верхами, создающими характерный пятиглавый силуэт сооружения. Фасады оформлены в псевдорусском стиле с применением щипцовых завершений, кокошников, полуколонок с перспективными арками на профилированных импостах. Высокие шатровые крыши декорированы люкарнами.

Георгіївська церква на Польських фільварках

Георгіївська церква на Польських фільварках. Вигляд зі сходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 601-34. 21.08.1989 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Надвратная колокольня расположена на запад от церкви. Ее место в ансамбле и композиция — два восьмерика на четверике — продиктованы традициями украинского зодчества. Оформление фасадов сделано в соответствии с архитектурным декором церкви. Памятник характерен для русско-византийского направления в архитектуре XIX в. [ПГА, т. 4, с. 138]

Церква св.Іоана Предтечі

Храм засновано: 1593 р.

Храм зник: 1930 р.

Коментар: Церква св.Іоанна Предтечі – триконхова споруда 15 – 16 ст. Згадана 1593 р. Будівничі її – пани Ластовецькі. В 1672 р. влаштовано мечеть великого візиря. В 18 ст. при ній було три братства. З 1781 по 1878 р. була соборною.

В 18 ст. мала двосхилий дах і вежу з заходу. В 1826 р. вежа надбудована на 7 аршин (5 м), на ній зроблена восьмигранна баня, до вівтаря прибудовано з півдня ризницю, з півночі – паламарню. В 1846 – 1848 рр. дах на церкві було понижено, замість гонтового зроблено залізний; над вівтарем збудована дерев'яна баня. В 1890 – 1895 рр. розтесано вікна у конхах [Сіцінський Ю. Вплив візантійсько-атенської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1925 р., т. 138-140, с. 50].

Були старі ікони Іоанна Предтечі та св.Миколи (остання – на полотні). Всередині були надгробні плити з датами 1609, 1612, 1761, 1765, 1794 рр. [СКУ, с. 37 – 50].

Вінницький облвиконком у 1933 р. вирішив розмістити у церкві експозицію педагогічного музею [Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. – К. : 1995 р., т. 2, с. 167].

Зруйнована більшовиками в 1930-х рр. [Брайчевський М.Ю. Кам'янець-Подільський – місто-музей. – УІЖ, 1967 р., № 2, с. 108].

Церква св.Миколи

Храм засновано: 1672 р.

Храм зник: 1804 р.

Коментар: Церква св.Миколи позначена на плані 1673 р. на південному сході міста. В 1700 р. – дерев'яна споруда з садибою, будинками та халупами. Братство затверджене в 1736 р. Скасована в 1795 р., біля неї влаштована Миколаївська батарея. В 1804 р. розібрана для будівництва ризниці та огорожі церкви Іоанна Предтечі. [СКУ, с. 21 – 23].

Церква св.Михаїла

Храм засновано: 1593 р.

Храм зник: 1751 р.

Коментар: Церква св.Михаїла згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в північній частині міста, посеред Руського ринку. В 1700 р. мала кам'яну огорожу. Скасована в 1751..1758 рр. [СКУ, с. 18 – 19].

Церква св.Олександра Невського

Храм засновано: 1891 р.

Коментар: Церква св.Олександра Невського на Новому плані. Закладена в 1891 р., освячена в 1897 р. Споруда візантійського стилю з одним головним куполом та 4 бічними півкуполами. Довжина 18 саж. (38.3 м), висота 18 саж. (38.3 м). Іконостас 2-ярусний [СКУ, с. 59 – 60].

Церква св.Онуфрія

Храм засновано: 1593 р.

Храм зник: 1672 р.

Коментар: Церква св.Онуфрія згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в каньйоні Смотрича на лівому березі річки проти церкви Спаса. В 18 ст. вже не існувала. [СКУ, с. 25 – 26].

Церква св.Параскеви П'ятниці

Храм засновано: 15 ст.

Храм зник: 16 ст.

Коментар: Церква св.П'ятниці існувала десь в 15 – кінці 16 ст. десь поблизу церкви Іоанна Предтечі. В кінці 16 ст. її вже не було [СКУ, с. 17 – 18].

Церква св.Петра і Павла

Храм засновано: 1591 р.

Коментар: Церква св.Петра і Павла – триконхова, в кінці 18 ст. укріплена контрфорсами. В 1834 р. прибудували дзвіницю і розширили церкву на захід. При цьому нібито знайдено напис на одвірку з датою побудови – 1580 р. Ця дата міцно закірпилась в літературі. Над бабинцем раніше була башта. У церкві є фрагменти фресок 16 ст. Згадана в документах 1591, 1593 рр. В 1672 – 1699 рр. була передана католикам. Три братства затверджені в 1736, 1737, 1754 рр. В 1874 р. влаштовано чотирьохярусний іконостас, дерев'яну підлогу, хори. В 1894 р. над центром надбудовано глухий верх, до дзвіниці з півночі прибудована ризниця [Сіцінський Ю. Вплив візантійсько-атенської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1925 р., т. 138-140, с. 51]. Зовнішній ремонт 1894 р. [ПГА, т. 4, с. 171 – 172; СКУ, с. 51 – 53].

Петропавловская церковь, 1580 г. В конце XVIII в. стены укреплены контрфорсами. В 1834 г. к западному фасаду пристроена колокольня в стиле классицизма.

Каменная, трехчастная, трехконховая. Имела башню над бабинцем. Прямоугольный в плане неф с двумя полукруглыми конхами завершен на востоке полукруглой апсидой. Перекрытия нефа и притвора — полуциркульные своды с распалубками, вершины которых сходятся в шелыгах. В интерьере сохранились фрагменты фресок XVI в.

Памятник относится к малочисленной группе трехконховых храмов, отражающих важный период в развитии украинской архитектуры и творческие связи с Молдавией. [ПГА, т. 4, с. 171 – 172]

Петропавлівська церква. Вигляд з північного заходу

Петропавлівська церква. Вигляд з північного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 915-06. 13.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Церква св.Спаса

Храм засновано: 1593 р.

Храм зник: 1756 р.

Коментар: Церква Спасо-Преображення згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в каньйоні Смотрича на правому березі річки біля нинішнього Нового моста. Зникла в 1756..1795 рр. [СКУ, с. 24 – 25]. В 1734 р. при ній була школа [КЛКП, с. 257]. Церква діяла до 1738 р., у 1745 р. її майно передане до церкви св.Трійці [Петров М.Б. Історична топографія передмість м.Кам'янця-Подільського у 18 ст. – "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с. 164, з покликом на роботу : Сіцінський Є. Нариси з історичної топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. – Кам'янець-Подільський : 1930 р. Але такої публікації я не знаю; хіба що якийсь неопублікований рукопис].

Церква Успіння

Храм засновано: 1672 р.

Храм зник: 1700 р.

Коментар: Церква Успіння позначена на плані 1673 р. між Кушнірською баштою ца церквою св.Петра і Павла. В 1700 р. церкви вже не було, на її місці стояв шпиталь. [СКУ, с. 20].

Вид на вірменську частину міста від замку

Вид на вірменську частину міста від замку. Зліва – велика за розмірами дзвіниця Миколаївського вірменського собору; справа – менша дзвіниця Благовіщенської вірменської церкви (архів М.І.Жарких, негатека, № 912-23. 13.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Церква вірменська Благовіщення

Храм засновано: 1384..1388 рр.

Коментар: М.Доронович висловив припущення, що цю церкву заснував Синан Котлубей в 1398 р. як церкву св.Миколи. Після закінчення великого собору в 1495 р. вона була перейменована на Благовіщенську, а в 1811 р. – знову на Микільську [Доронович М. Армяне в Подолии и первая церковь их в городе Каменце, ныне градская церковь православная во имя святителя Николая. – ТПЕИСК, 1879 г., т. 2, с. 161 – 296]. Ю.Сіцінський вважав цю комбінацію безпідставною [СКУ, с. 53 – 55], але вона повторена в сучасному довіднику [ПГА, т. 4, с. 169].

Згідно архітектурно-археологічних даних, церква збудована в 13 ст. на місці давнішої церкви 11 – 12 ст. Це маленька однонефна споруда. В документах вона згадується з 17 ст. В 1672 р. під час облоги міста турками була пошкоджена, відбудована в 1700 р. на кошти Богдана Лятиновича. З 1767 р. вважалась каплицею при вірменському соборі св.Миколи. В 1811 р. була передана уніатам, які освятили її як церкву св.Миколи. В 1840 р. вона вібібрана від уніатів і перетворена в православну церкву св.Миколи. Притвор споруджено в 1890 р. В 1894 р. виконано зовнішній ремонт, пороблено залізні скріпи стін і склепінь. Дзвіницю й аркбутани, що укріплюють церкву, споруджено в 1900 – 1901 рр. На південному фасаді є хачкар (=хрестовий камінь) з датою 1554 р. та іменем Акоп. Всередині церкви, ліворуч від входу, знаходився горельєфний надгробок ечміадзінського патріарха, пізніше львівського вірменського єпископа Мельхиседека, який помер 27.03.1627 р. в Кам'янці.

[А ось моя особиста думка.] Рання дата церкви – 11, 12 чи 13 ст. – є неможливою з причин історичних.

(1) Вірмени в Україні з'явились із Криму. Все достовірне, що ми знаємо з ранньої історії вірменської колонізації в Україні, показує, що вони вже тоді говорили татарською мовою (яку у нас скромно називають вірмено-кипчацькою, аби не написати, що татари мали культурний вплив на наші землі). Звісно, ця мова як розмовна могла утвердитись тільки в Криму.

(2) В Криму вірмени заснували більш-менш поважні колонії лише з початку 14 ст. В Криму відома ціла маса датованих вірменських написів 14 ст. і невідомо жодного, який походив би з ранішого часу. Раніше вірмен в Криму не було, принаймні у такій кількості, щоб ці колоністи могли вислати власні колонії.

(3) Письмові джерела фіксують присутність вірмен в Поділлі й Галичині з 1380-х рр. (Вірменська епіграфіка цих земель, на відміну від Криму, не досліджена і не може слугувати джерелом). Переліки вірменських парафій в землях України 1364 і 1384 р. не згадують про Кам'янець. Допіру в грамоті католікоса Теодороса 2 від 1388 р. така парафія згадана [Дашкевич Я.Р. Кам'янець-Подільський у вірменських джерелах 14 – 15 ст. – Архіви України, 1970 р., № 5, с. 58].

Висновок : вірменська колонія з'явилась в Кам'янці не раніше 4 чверті 14 ст. і негайно почала клопотатись про будівництво церкви. Ця церква з'являється в джерелах з 1388 р., тобто за життя першого покоління переселенців. Нема підстав відносити її заснування у глибину віків, не освітлених джерелами.

Николаевская церковь, XIII в. (пер. Толстого). Является одним из древнейших армянских сооружений города. Построена на месте более ранней XI—XII вв. До 1811 г. называлась Благовещенской. В 1672 г. была разрушена. В начале XVIII в. восстановлена. В конце XIX—начале XX вв. укреплена аркбутанами. Каменная, однонефная, одноапсидная. Толщина стен 1,5 м. Внутренний объем перекрыт коробовыми сводом с четырьмя распалубками и конхой с одной распалубкой в апсиде. В северо-западном углу внутристенная лестница ведет на хоры. Накрыта трехскатной крышей с гранями над апсидой. Перед центральной частью западного фасада — невысокий деревянный тамбур.

На боковых фасадах соответственно простенкам в интерьере между распалубками — по одному контрфорсу. На южном фасаде вставлен хачкар с датой «1554» и именем «Акоп». На продолжении стены западного фасада в обе стороны отходят аркбутаны длиной 4,4 м с широким арочным проемом каждый. Оконные проемы имеют арочные перемычки и внутренние четверти из профилированных белокаменных блоков. Дверные проемы с полуциркульными перемычками; южный проем заложен, и по закладке выполнена роспись масляными красками (XX в,). Белокаменные обрамления ниш на западном фасаде и арочный портал на южном характерны для армянского зодчества: сложные сочетания глубоких выкружек, косых полочек и трехчетвертного вала, низ которого орнаментирован кручеными жгутами в позднероманском стиле.

Простота объемно-планировочного решения памятника в сочетании с декором ставят его в ряд интересных сооружений позднероманского стиля, отразивших одну из ранних школ армянских мастеров. [ПГА, т. 4, с. 169 – 170]

Николаевская церковь

Николаевская церковь. Вид с востока. [ПГА, т. 4, с. 170]

Николаевская церковь. План

Николаевская церковь. План. [ПГА, т. 4, с. 170]

Церква вірменська св.Георгія

Храм засновано: 1672 р.

Храм зник: 1672 р.

Коментар: Церква св.Георгія, позначена на плані 1673 р. на південь від Вірменського ринку як згоріла – вірменська ? [СКУ, с. 82] Вона згоріла під час артилерійського обстрілу міста турками 15.08.1672 р. [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К. : 1895 г., с. 34] С.К.Шкурко вважав, що вона знаходилась у дворі садиби по вул.Р.Люксембург, 23. При церкві був монастир, від якого збергіся двоповерховий будинок [Шкурко С. Армянские архитектурные памятники в г.Каменец-Подольске. – Историко-филологический журнал, 1968 г., № 2, с. 243].

Церква вірменська св.Григорія просвітителя

Храм засновано: [перед 1734 р.]

Храм зник: [перед 1734 р.]

Коментар: В люстрації 22.03.1734 р. згадані садиба, що належить до св.Григорія, та садиба на цвинтарі св.Григорія [КЛКП, с. 254]. Вони знаходились поруч в частині міста, що звалась "За гауптвахтою" (це південна частина плато, яка була заселена вірменами). Можна здогадуватись, що тут була церква (вірменська ?) св.Григорія (просвітителя Вірменії ?).

Церква вірменська св.Миколи

Храм засновано: 1398 р.

Храм зник: 1930 р.

Коментар: Вірменський собор св.Миколи засновано Синаном, сином Котлубея в 1398 р. Він же подарував храму служебник, написаний священником Стефаном в Сурхаті (м-ко Старий Крим) в 1349 р. В 1495 р. первісний будинок (дерев'яний ?) замінили кам'яним. Він був пошкоджений під час обстрілу 1672 р. Відремонтований в 1756 – 1767 рр., освячений в 1791 р. В 19 ст. використовувався як парафіяльний римо-католицький костел. Зруйнований більшовиками в 1930-х рр. [Брайчевський М.Ю. Кам'янець-Подільський – місто-музей. – УІЖ, 1967 р., № 2, с. 108] Від нього лишилась тільки західна частина аркади, що раніше охоплювала собор з трьох боків. Територія його і посьогодні стоїть незабудованою пусткою. На розі ії знаходиться башта-дзвіниця, збудована в кінці 15 – на початку 16 ст. В 1633 р. в її першому ярусі влаштовано церкву св.Степаноса, стіни та склепіння розписані. Дзвіниця п'ятиярусна, та третьому і п'ятому ярусах є оборонні бійниці. Рестарація її закінчена в 1982 р. [ПГА, т. 4, с. 138; СКУ, с. 78 – 81].

Башня армянского костела, конец XV — начало XVI вв. Построена как колокольня армянской Николаевской церкви XIV—XV вв. (сохранилась западная галерея). С 1633 г. в первом ярусе башни размещалась церковь Степаноса. Тогда же ее стены и свод были расписаны. Пятиярусная, представляет собой квадратное в плане сооружение со сторонами 11 м; высота каменных стен — 22,7 м, общая высота 38 м. Перекрытия в 1 ярусе — цилиндрический свод с двумя большими распалубками и с конхой в апсиде, находящейся в толщине восточной стены; остальные междуярусные перекрытия плоскости по балкам. Дверной проем в первый ярус обрамлен белокаменным ренессансным порталом. Вход во второй ярус — по наружной деревянной и каменной внутристенной лестницам. Сообщение с остальными ярусами — по деревянным лестницам. В третьем и пятом ярусах на четыре стороны выходят бойницы с расширяющимися в обе стороны щеками; в каждой угловой башенке — по три бойницы ключевидной формы. Оконный проем в апсиде первого яруса со стрельчатой перемычкой и белокаменным наличником, профилировка которого характерна для армянской архитектуры. В интерьере церкви — на стенах, своде, конхе и в откосах оконного проема — сохранилась фресковая роспись XVII—XVIII вв. Фасады расчленены белокаменными карнизами. Стены оштукатурены (кроме белокаменного декора). Крыша решена усеченным восьмигранным шатром, переходящим в барабан с главкой. Угловые башенки накрыты куполами, на маленьких барабанах которых — шатровое завершение.

В 1982 г. на колокольне окончены реставрационные работы, в интерьере проведены работы по расчистке и закреплению живописи (архит. А.Д. Тюпич, худож. А.И. Марампольский). Памятник является сооружением периода раннего ренессанса. [ПГА, т. 4, с. 137]

Башта вірменської церкви

Башта вірменської церкви. Вигляд з південного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 711-32. 24.07.1991 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Церква вірменська св.Стефана

Храм засновано: 1666 р.

Храм зник: 1666 р.

Коментар: Вірменська церква св.Стефана існувала в 1666 р. на південь від Вірменського ринку. [СКУ, с. 82]. С.К.Шкурко вважав, що вона знаходилась на місці садиби по вул.Госпітальній, 13 [Шкурко С. Армянские архитектурные памятники в г.Каменец-Подольске. – Историко-филологический журнал, 1968 г., № 2, с. 243].

Церква вірменська св.Хреста

Храм засновано: 17 ст.

Храм зник: 17 ст.

Коментар: Вірменська церква св.Хреста існувала в 17 ст. на полях вірменської громади на південний схід від міста. Зруйнована турками в 1621 р. ? [СКУ, с. 82].

Церква вірменська Успіння

Храм засновано: 1666 р.

Храм зник: 1672 р.

Коментар: Вірменський собор Успіння існував в 1666 р. в північно-західному боці Вірменського ринку. Зруйнований обстрілом в 1672 р. На плані Томашевича 1673 р. не показаний. [СКУ, с. 82].

Каплиця лютеранська

Храм засновано: [перед 1672 р.]

Храм зник: 1672 р.

Коментар: Лютеранська каплиця в Старому замку згадана у зв'язку з облогою міста турками в 1672 р. : 15 серпня в неї влучила турецька граната, і від того стався вибух 120 гранат, які чомусь зберігались у тій каплиці [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К. : 1895 г., с. 34].

Містечко Карвасари

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Кам'янецький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Кам'янець-Подільський район

Коментар: нині частина Кам'янця-Подільського.

Церква Здвиження

Храм засновано: 1672 р.

Коментар: Церква Здвиження існувала в 1672 р. В 1739 р. була дерев'яна одноверха церква, споруджена на початку 18 ст. В кінці 18 ст. дула дуже ветха, в 1799 – 1801 рр. замінена новою дерев'яною одноверхою спорудою, що існує досі. Дзвіниця споруджена 1863 р. [ПГА, т. 4, с. 168; СКУ, с. 103 – 106]. В 1732 р. церква мала 30 прихожан [Петров М.Б. Історична топографія передмість м.Кам'янця-Подільського у 18 ст. – "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с. 165].

Крестовоздвиженская церковь, 1799—1801 гг. Находится в предместье города Карвасары на узкой прибрежной полосе р. Смотрич, под стенами старого замка. Построена на месте церкви, существовавшей в XVII в. Колокольня 1863 г.

Деревянная. Фундамент сложен из камня-известняка. Трехсрубная, одноглавая с крыльцом и ризницей с северной стороны и пристроенной с запада колокольней. Все три сруба церкви и четвертый — колокольни — квадратные в плане. Имеет два входа — в северной стене колокольни и с северной стороны центрального сруба. Типичное для Подолья сооружение с более широким и высоким трехъярусным центральным срубом, переходящим с помощью парусов в восьмерик, завершенный шатровым верхом. Перекрытия алтарной части и бабинца плоские. Опасение — на выпусках венцов сруба. Внутреннее пространство нефа высотно раскрыто, объединено с бабинцем прямоугольной аркой-вырезом. Срубы над опасанием вертикально ошалеваны. На северном фасаде центрального сруба — крыльцо на четырех фигурных столбиках под навесом. Памятник является ярким произведением подольской школы народного деревянного зодчества. [ПГА, т. 4, с. 168 – 169]

Церква на Карвасарах. Вигляд з південного заходу

Церква на Карвасарах. Вигляд з південного заходу (архів М.І.Жарких, негатека, № 911-11. 13.08.1996 р.).

Ще 15 000 фотографій архітектури України тут.

Село Кубачівка

За адмін.поділом 16 ст. Кам'янецький повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Кам'янецький повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Кам'янець-Подільський район

Коментар: нині частина м.Кам’янець-Подільський над Смотричем нижче Карвасар. Піп згадується в 1530 р.

Церква вірменська невідомої назви

Храм засновано: 1576 р.

Храм зник: 1576 р.

Коментар: Вірменська церква згадується в 1576 р. [ПЦ, с. 405].

 

ЛИТЕРАТУРА

 

[Рознятовська Б.] Roźniatowska B. Pokłon w nieprzeliczonych afektach grzesznika na cześć i chwałę najświętszej Maryi panny, której łaski i cudów w obrazie kościoła parafialnego kamienieckiego pod tyt. św.Mikołaja biskupa Mireńskiego mnóstwo wierniego doznaje ludu, w błagalnych modlitwach wykonany. – Kamieniec : 1834.

"Поклон у незлічимих афектах грішника на честь і хвалу найсвятішої панни Марії від якої множество вірного люду дістало ласки і чудеса через її образ в кам'янецькому парафіальному костелі св.Миколая єпископа Міренського, з благальними молитвами виконаний".

[Вуйцицький К.В.] Makowiecki S. Szczęśliwa expedycia pod Kamieńcem z turkami p.Jana Potockiego 16.01.1674. – Wójcicki W. Bibl.star.pis. – Warszawa, 1843, t. 3, s. 71 – 97.

"Щасливий похід пана Яна Потоцького під Кам'янець-Подільський проти турків 16.01.1674 р."

[Анонім] Cudowny obraz najświętszej panny ormiańskiej w Kamieńcu Podolskim. – Przyaciel ludu, 1847, t. 14, № 52, s. 412 – 413.

"Чудотворний образ найсвятішої вірменської панни у Кам'янці-Подільському".

[Головінський Ю.] Hołowiński J. Circumscriptio dioecesis camenecensis. – Kijów : 1850.

"Опис Кам'янецької єпархії".

[Анонім] Исторические сведения о Каменце-Подольском. – Журнал министерства народного просвещения, 1853 г., № 9, с.

[Анонім] Историческая записка о г.Каменце-Подольском. – Журнал министерства внутренних дел, 1853 г., т. 2, с. 1 – 48.

[Баронч С.] Barącz S. Żywoty sławnych ormian w Polsce. – Lw. : 1856.

Шифр НБУ : ?

"Життєписи славних вірмен у Польщі". Головно у Львові та Кам'янці-Подільському.

[Анонім] Правила для православного братства, учреждённого в 1736 г. при Петропавловской церкви в г.Каменце-Подольском. – Подольские епархиальные ведомости, 1862 г., № 11, с. 435 – 441.

[Сементовський О.М.] Сементовский А.А. Каменец-Подольский. – Архив исторических и практических сведений, относящихся до России, 1862 г., т. 4, с. 1 – 78.

[Троїцький П.] Троицкий П. Каменецкий кафедральный Иоанно-Предтеченский собор : исторические сведения. – Подольские епархиальные ведомости, 1862 г., № 2, с. 28 – 33.

[Анонім] 1736 г. Грамота киевского митрополита Афанасия Шептицкого на учреждение церковного братства при Петропавловской церкви в Каменце-Подольском. – Вестник юго-западной и западной России, 1863 г., т. 3, № 9, с. 48 – 65.

[Островський М.] Ostrowski M. Historyczny rys biskupstwa kamienieckiego. – Przegłąd katolicki, 1863, t. 1, № 19, s. 295 – 298; № 20, s. 310 – 313; № 34, s. 535 – 540; № 35, s. 550 – 555; № 38, s. 600 – 603; № 39, s. 615 – 617.

"Історичний нарис кам'янецького біскупства".

[Крижанівський С.] Krzyżanowski S. Silva rerum księdza Szymona Krzysztofowicza, kanonika katedry kamienieckiej, officiała podolskiego, proboszcza mohylowskiego : 1763 – 1808. – Odessa : 1864.

"Записна книга Шимона Криштофовича, каноніка кам'янецької кафедри, подільського офіціала, могилівського пробоща : 1763 – 1808 рр.

[Анонім] Учреждение Львовской, Галицкой и Каменец-Подольской епископии в 16 в. – Подольские епархиальные ведомости, 1865 г., № 1, с. 8 – 11.

[Троїцький П.] Троицкий П. Об Иосифе Шумлянском, епископе львовском, галицком и каменец-подольском. – Подольские епархиальные ведомости, 1865 г., № 11, с. 472 – 485; № 13, с. 572 – 584.

[Орловський М.Я.] Орловский М. Краткие сведения о каменецких православных церквях и католических костёлах. – Подольские епархиальные ведомости, 1865 г., № , с. 972 – 976.

[Ролле Й.Й.] J.R. Kamieniec : materyały do historyi miasta. – Tygodnik ilustrowany, 1866, t. 2, s., il.

"Кам'янець : матеріали для історії міста".

[Крижанівський С.] Krzyżanowski S. Listy J.Witte generała majora wojsk koronnych, komendanta fortecy kamienieckiej, kawalera ordenu św.Stanisława : 1777 – 1779. – Kraków : 1868.

Шифр НБУ : ?

"Листи Я.Вітте, генерал-майора коронного війська, коменданта кам'янецької фортеці і кавалера ордену св.Станіслава : 1777 – 1779 рр."

[Синицький Д.] Синицкий Д. Каменецкий свято-Троицкий первоклассный монастырь. – Подольские епархиальные ведомости, 1868 г., № 18, с. 576 – 586; № 19, с. 615 – 624; № 20, с. 637 – 660; № 21, с. 669 – 701.

Вестник западной России, 1869 г., № 3, с. 82 – 91.

[Яворовський М.І.] Яворовский Н. Существующие ныне здания Каменецкого духовного училища в их прошедшей судьбе. – Подольские епархиальные ведомости, 1868 г., № 38, с.

[Троїцький П.] Троицкий П. Варлаам и Афанасий Шептицкие, епископы львовские и каменецкие. – Подольские епархиальные ведомости, 1869 г., № 2, с. 47 – 57; № 3, с. 100 – 107.

[Ролле Й.Й.] Antoni I. Zameczki podolskie na kresach. – Przegląd powszechny, 1869, t. 14, № , s. 3 – 39; № , s. 209 – 253; № , s. 384 – 416; 1870, t. 15, № , s. 319 – 354; 1870, t. 16, s. 3 – 34, 280 – 289; t. 17, s. 335 – 366; t. 18, s. 43 – 79, 171 – 190, 387 – 404; 1871, t. 21, s. 147 – 211, 301 – 371; t. 22, s. 3 – 64, 193 – 220.

Окр. : Kraków : 1872. – 572 s.

"Подільські замочки на кресах".

Окр. :

Жванець. – с. 35 – 54.

Панівці. – с. 54 – 65.

Устя [біля Кам'янця-Подільського]. – с. 66 – 71.

Бар. – с. 82 – 175.

Могилів. – с. 175 – 214.

Шаргород. – с. 214 – 242.

Кам'янець-Подільський. – с. 243 – 538.

[Акронім] H. O urzędnikach, urzędach i ludności m.Kamieńca. – Przegląd polski, 1872 – 1873,

Шифр НБУ : Ж3014

"Про урядників, уряди та населення м.Кам'янця[-Подільського]".

[Лобатинський С.М.] Лобатынский С.М. Иеремия Тисаровский, епископ львовский, галицкий и каменец-подольский. – Подольские епархиальные ведомости, 1872 г., № 23, с. 811 – 824; № 24, с. 857 – 866.

[Анонім] Zgromadzenia zakonne i kościoły w Kamieńcu zniesione w ciągu ostatniego stulecia (1768 – 1868). – Przegląd powszechny, 1872, t. 6, s.

"Чернечі об'єднання і костели в Кам'янці, знесені на протязі останнього століття (1768 – 1868 рр.)".

[Ролле Й.Й.] Dr.A.J. Zgromadzenia zakonne i kościoły w Kamieńcu zniesione w ciągu ostatniego wieku. – Przegląd powszechny, 1872, t. 24, № , s. 89 – 141; № , s. 263 – 269.

"Чернецькі громади і костели в Кам'яні, знищені на протязі останнього століття".

[Пуласький К.] Pułaski K. Zamek kamieniecki. – Tygodnik ilustrowany, 1872, № 222, s. 161 – 162; № 223, s. 184 – 185, il.

"Кам'янецький замок".

Симашкевич М.В. Подольский архиерейский дом. – Подольские епархиальные ведомости, 1873 г., № 2, с. 27 – 40; № 3, с. 59 – 69; № 4, с. 74 – 84; № 5, с. 91 – 99.

Окр. : Каменец-Подольский : 1874 г.

[Анонім] Турецкий мост в г.Каменце-Подольском. – Подольские губернские ведомости, 1874 г., №№ 9 – 10.

[Орда Н.] Orda N. Album widoków krajowych. – Warszawa : litografja M.Fajansa, 1875, t. 1 = 50 s.; 1876, t. 2 = s. 51 – 80; 1876, t. 3 = s. 81 – 110; 1880, t. 4 = s. 111 – 140; 1880, t. 6 = s. 171 – 200.

Шифр НБУ : каб.образотв.мистецтв (тт. 1-2, 6)

"Альбом видів краю". Тт. 1 – 2 мають окремий заголовок : Album widoków gubernij Grodzińskiej, Wileńskiej, Mińskiej, Kowieńskiej, Wołyńskiej, Podołskiej, Kijowskiej, zrysowane przez Napoleona Ordą.

Т. 6 має окрему назву : Album widoków przedstawiajączych miejsca historyczne królowstwa Galicji i ziem krakówskich.

Т. 1 :

№ 13 – Заслав : оборонний замок над Горинню; № 14 – замок в Острозі; № 16 – Славута; № 17 – замок в Корці; № 18 – Плоска; № 19 – старий замок в Клевані; № 21 – замок 16 ст. в Рівному; № 22 – Новомалин; № 23 – Межиріч Корецький; № 24 – палац Марії Потоцької в Антонінах; № 25 – руїни костелу і кляштора єзуїтів в Острозі; № 26 – костел кармелітів у Городищі; № 27 – палац у Монастирищі; № 28 – Білилівка; № 29 – Золоті ворота в Києві; № 30 – костел і кляштор кармелітів у Бердичеві; № 31 – могила Переп'ятиха; № 32 – палац у Погребищі; № 33 – костел в Білопіллі; № 34 – Мотовилівка; № 35 – Ягнятин; № 36 – Олексадрія [парк в Білій Церкві]; № 37 – костел в Білій Церкві; № 38 – палац і парк над Россю в Шпичинцях; № 39 – палац Михала Грабовського в Олександрівці; № 40 – парк над Россю у Володарці; № 41 – Видубицький монастир; № 42 – костел у Києві; № 43 – церква св.Андрія в Києві; № 44 – колишня резиденція Ганських у Верхівні; № 45 – палац у с.Кривець; № 46 – П'ятничани [нині частина м.Вінниці]; № 48, 49 – костел у Стрижавці; № 50 – руїни єзуїтських мурів у Вінниці.

Т. 2 :

№ 51 – замок 1458 р. в Зінькові над р.Ушка; № 52 – фортеця в Кам'янці над Смотричем; № 53 – парк Яна де Віта в Кам'янці-Подільському; № 54 – замок в Чорнокозинцях; № 55 – палац у Михайлівці; № 56 – місце при впадінні р.Яромирка до р.Смотрич; № 57 – палац у Шпикові; № 58 – Меджибіж; № 59 – руїни замку в Жванці; № 60 – замок в Сутківцях; № 61 – замок і костел в Летичеві; № 62 – пам'ятник у Цецорі; № 63 – Борщагівка над р.Рось; № 64 – руїни замчиська в с.Буки над р.Роставиця; № 65 – Ружин над р.Роставиця; № 66 – Іллінці над р.Соб; № 67 – Богатирка; № 68 – костел та руїни замку в Кременці; № 70 – Новоград-Волинський; № 71 – костел піарів в Дубровиці над р.Горинь; № 72 – замок в Дубно; № 73 – церква в Почаєві; № 74 – кафедральний костел в Житомирі.

Т. 3 :

№ 93 – палац у Корсуні над р.Рось; № 94 – Турбаївка над р.Роставиця; № 95 – Стеблів; № 96 – замок в Луцьку; № 97 – Олексинець; № 98 – Ридомиль; № 103 – руїни замку в Панівцях над р.Смотрич; № 104 – мури замку в Барі.

Т. 4 :

№ 128 – костел св.Трійці в Олиці; № 129 – надгробний пам'ятник князеві Олександру Пронському в Берестечку; № 131 – с.Печера над р.Бог; № 132 – Янів над р.Снивода [с.Іванів р.Хмільник].

Т. 6 :

№ 171 – замок у Підгірцях; № 172 – Жовква; № 175 – монастир василіян в Добромилі над р.Вирва; № 176 – Галич при усті р.Луква; № 177 – замок в Олеську; № 183 – околиці Високого замку у Львові; № 192 – сирітський притулок у Дроговижі; № 195 – руїни замку в Бучачі; № 196 – руїни замку в Скалі над р.Збруч; № 200 – руїни замку в Язлівці.

[Ролле Й.Й.] Antoni J. Wycieczka do Kamieńca. – Kłosy, 1878, № 666, s. 211 – 212; № 670, s. 279 – 282; №671, s. 301 – 302; № 672, s. 308, 310; № 675, s. 364 – 365; № 677, s. 400; № 678, s. 409 – 411; № 680, s. 28 – 30; № 682, s. 51 – 54; № 685, s. 99 – 101; № 686, s. 116 – 117.

"Поїздка до Кам'янця".

Доронович М. Армяне в Подолии и первая церковь их в городе Каменце, ныне градская церковь православная во имя святителя Николая. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1880 г., т. 2, с. 161 – 296.

Подольские епархиальные ведомости, 1880 г. №№ 1, 6, 7, 34, 41, 47.

Шифр НБУ : ВО361019

Початок вірменських поселень на Поділлі [досить фантастичний]. Права вірмен Кам'янця-Подільського. Унія кам'янецьких вірмен з Римом в 1660-х рр.

[Ролле Й.Й.] Antoni I. Zameczki podolskie na kresach multanskich. – Warszawa : Gebeithner i Wolff, 1880, t. 1 = 4, 308, 12 s; t. 2 = 304 s.; t. 3 = 290, 5 s.

2 вид. : Warszawa : 1893.

Шифр НБУ : Костомаров/959 (1 вид.)

"Подільські замки на молдавському кордоні". Т.1 – 2 : історія Кам'янця; т. 3 : Жванець; Панівці; Чорнокозинці; Бар; Могилів; Шаргород.

[Ролле Й.Й.] Księga pamiętnicza majora A.Ptaszyńskiego. – Kraków : 1881. – 53 s.

Переклад під назвою "Подольская старина" – ПОДЕВ, 1880 г., №№ 23, 24, 29, 33, 35, 38. В 1750 – 1793 рр. А.Пташинський служив у Кам'янці-Подільському; рукопис мемуарів має 500 с.; з нього вибрані ті звістки, що невідомі з інших джерел. Багато відомостей про російсько-турецькі війни.

Островерхов П.Л. Каменец-Подольский. – К. : тип.окр.штаба, 1881 г. – 37 с.

Шифр НБУ : ВИ2702

Історичний нарис запозичено з Сементовського. Є відомості про пам'ятки архітектури.

[Ролле Й.Й.] Antoni J. Widoki Kamieńca. – Tygodnik powszechny, 1881, t. 5, № 15, s. 228 – 229, 232 – 233; № 16, s. 246 – 248.

"Види Кам'янця".

[Крижанівський Ю.М.] Материалы для истории народного образования. – Киевская старина, 1882 г., № 5, с. 276 – 307; № 6, с. 451 – 497.

Рапорт в комісії освіти про генеральний огляд шкіл. Складено в 01.1790 р. ксендзом Мушинським. Надруковано ті частини, що стосуються України : Кременець, Кам'янець-Подільський, Луцьк, Олика, Володимир, Острог, Шаргород, Бар, Вінниця, Житомир, Любар, Овруч, Канів, Умань, Межиріч біля Острога, Холм. В примітках дано короткий нарис історії кожної школи.

[Яблоновський О.] Jablonowski A. Zamek Kamienecki u schyłku 1 p.16 w. – Przegłąd bibliograficzno-archeologiczny, 1882, t. 3, № 25-26, s. 11 – 30.

Шифр НБУ : Ж3003

"Кам'янецький замок в кінці 1 п.16 ст." Опубліковано документ 1544 р. під назвою "Опис всіх будівель навколо та зовні замку Кам'янецького".

Доронович М. Предградье г.Каменца-Подольского : исторические очерки. – Подольские епархиальные ведомости, 1883 г., № 9, с. 180 – 190; № 10, с. 211 – 218; № 11, с. 241 – 246; № 13, с. 305 – 314; № 16, с. 369 – 374; № 18, с. 393 – 414; № 25, с. 511 – 520.

Шифр НБУ : ВО361326

[Яроховський К.] Jarochowski K. Kamieniec i Poznań po augustowskej restauracyi. – Przewodnik naukowy i literacki, 1884, t. 12, s. 193 – 208.

"Кам'янець і Познань після августовської реставрації".

[Акронім] W.F. Relacja o upadku Kamieńca 1672 r. i czynach p.Jerzego Wołodyjowskiego przez p.St.Makowieckiego. – Przegląd powszechny, 1886, № 3, s. 388 – ; № 4, s. 44 – .

"Повідомлення п.Ст.Маковецького про падіння Кам'янця-Подільського і подвиги п.Юрія Володийовського".

[Корзон Т.] Korzon T. Delegacja m.Kamieńca podolskiego na sejm czteroletni w r.1789. – Biblioteka Warszawska, 1886, t. 1, s. 1 – 27.

"Делегація м.Кам'янця-Подільського на Чотирьохлітній сейм в 1789 р."

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Из истории унии в Подолии. – Подольские епархиальные ведомости, 1889 г., № 20, c. 433 – 445; № 21, c. 455 – 463; № 22, c. 488 – 500.

Шифр НБУ : ВИ18114 ВИ23614 (відб., 33 с.)

На підставі судових декретів Кам'янецької консисторії 1737 – 1754 рр.

[Яворський М.Й.] Яворский Н.И. Исторические сведения о Каменце-Подольском и его православных церквях в связи с гражданской и церковной жизнью Подолии. – Подольские епархиальные ведомости, 1889 г., № 19, с. 407 – 421; 1889 г., № 21, с. 463 – 471; 1889 г., № 24, с. 555 – 563; 1889 г., № 27, с. 628 – 637; 1889 г., № 30, с. 701 – 711; 1889 г., № 51, с. 1299 – 1313; 1890 г., № 9, с. 211 – 214; 1891 г., № 32, с. 759 – 764.

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Каменецкая св.Иоанно-Предтеченская церковь (старый собор). – Подольские епархиальные ведомости, 1890 г., № 37, с. 835 – 847; № 39, с. 891 – 903; № 40, с. 915 – 926; № 42, с. 952 – 965.

Шифр НБУ : ВО329713/комп.2

[Яворський М.Й.] Яворский Н. Николаевская церковь в Каменце-Подольском. – Подольские епархиальные ведомости, 1890 г., № 9-10, с. 212 – 224.

[Яворовський М.І.] Яворовский Н. О существующих ныне зданиях Каменецкого духовного училища и их прошлой судьбе. – Подольские епархиальные ведомости, 1890 г., № 40, с.

[Сіцінський Ю.Й.] Е.С. Семейная жизнь в Подолии в первой половине прошлого [18] века. – Киевская старина, 1891 г., № 4, с. 56 – 67.

За кам'янецькими актами 1737 – 1754 рр.

[Ролле Й.Й.] Rolle A.J. Z życia ormian kamienieckich w 17 i 18 ww. – Kraków : druk.Wł.Anczyca, 1891. – 24 s.

Шифр НБУ : ?

"З життя кам'янецьких вірмен в 17 – 18 ст."

[Яворський М.Й.] Яворский Н. Церковь Рождества Христова в Каменце-Подольском. – Подольские епархиальные ведомости, 1891 г., № 32, с. 759 – 764.

[Ролле Й.Й.] Antoni J. Sylwetki historyczne. – Kraków : 1892, ser. 8.

Шифр НБУ : ?

"Історичні начерки".

Щоденник шляхетних делегатів кам'янецьких на сеймі 1789 р. – с. 1 – 114.

Бакота як столиця Пониззя в 13 ст. (BW, 1891, t. 4, № 1, s. 524 – 537).

Поява родових прізвищ у малоросійського народу. – с. 345 – 404.

Антонович В.Б. Протоиерей Алексей Андриевский : эпизод 1784 г. – Киевская старина, 1892 г., № 1, с. 11 – 22.

Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1892 г., т. 6, отд. 1, с. 14 – 15.

ЧИОНЛ : з 1785 р. – священик в ц.Покрови в с.Бачичі Черкас.п. В 1789 р. його заарештували нібито за підбурення селян до бунту, засудили на 12 років ув'язнення в Кам'янецькій фортеці. Імовірно, він звільнений в 1793 р.

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Замковая церковь в Каменце-Подольском. – Подольские епархиальные ведомости, 1892 г., № 27-28, с. 474 – 490.

[Яворський М.Й.] Я.Н. Каменецкая Крестовоздвиженская церковь на Карвасарах. – Подольские епархиальные ведомости, 1892 г., № 20, с. 335 – 348.

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Переход г.Каменца-Подольского под Российскую державу 21.04.1793 г. – Подольские епархиальные ведомости, 1893 г., № 16, с. 257 – 267.

2 вид. : "К столетию воссоединения Подолии с Россией (1793 – 1893 гг.)", Каменец-Подольский, тип.губ.правл., 1893 г., с. 151 – 160.

[Марр М.Я.] Марр Н.Я. Сведения о рукописях и книгах собрания, хранившегося в архиве армяно-католической церкви св.Николая в Каменце-Подольском. – "Отчёт имп.Публичной библиотеки за 1891 г.", Спб., 1894 г., с.

Грушевський М.С. Опис подільських замків 1494 р. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1895 р., т. 7, с. 1 – 18.

2 вид. : Грушевський М.С. Розвідки і матеріали до історії України-Руси. – Льв. : 1896 р., т. 1.

Документ латинською мовою "Передача новому старості замків у Смотричі, Скалі, Кам'янці та Летичеві".

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский : историческое описание. – К. : тип. С.В.Кульженко, 1895 г. – 247 с., 24 илл.

Шифр НБУ : ВИ3972 ВИ15898

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7 = 22, 611 с.; 1911 г., т. 11, с. 1 – 144; 1916 г., т. 12, с. 145 – 208.

Т. 7 : Кам'янецький повіт; т.11 – 12 : Ушицький повіт (не закінчене, друк уривається на півслові).

Грушевський М.С. 1509 р. Дозвіл короля Жигимонта митнику Петрашу на передачу с.Крогільця кам'янецькому наміснику Григорію. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1896 р., т. 11, с. 1 – 2.

2 вид. : Грушевський М.С. Розвідки і матеріали до історії України-Руси. – Льв. : 1897 р., т. 2.

Грушевський М.С. Розвідки і матеріали до історії України-Руси. – Льв. : 1896 р., т. 1, різн.паг.; 1897 р., т. 2, різн.паг.; 1900 р., т. 3, різн.паг.; 1902 р., т. 4, різн.паг.; 1905 р., т. 5, різн.паг.

Шифр НБУ : ВО303186/комп.3 (т. 5); ІАК : Т3(2Ук) / Г-91 (т.3)

Т. 1 :

1. Економічний стан селян на Подністров'ю галицькім в половині 16 ст. на основі описей королівщин. – 53 с. (ЖДІУР, 1895 р., т. 1, передмова)

2. Нововиявлені пам'ятники давнього письменства руського : "Слово о погибелі руської землі", "Посланіє митрополита Клима", слова в суботу сиропустную і в неділю всіх святих, "Слово на перенесение мощей Бориса і Гліба", "Слово в велику суботу" Кирила Туровського. – 18 с.

3. Архів скарбу коронного у Варшаві. – 4 с. (ЗНТШ, 1895 р., т. 6, с. 1 – 4)

4. Опись подільських замків 1494 р. – 18 с. (ЗНТШ, 1895 р., т. 7, с. 1 – 18)

5. Похвала кн.Витовту. – 16 с. (ЗНТШ, 1895 р., т. 8, с. 1 – 16)

6. Примітки до тексту Галицько-Волинської літописі. – 8 с. (ЗНТШ, 1895 р., т. 8, с. 1 – 5)

7. Надання Оришевському Копистерина та Гайсина. – (ЗНТШ, 1895 р., т. 8, с. 5 – 8)

Т. 2 :

1. Галицьке боярство 12 – 13 ст. – 20 с. (ЗНТШ, 1897 р., т. 20, с. 1 – 20)

2. Гетьман Богданко. – 18 с. (ЗНТШ, 1897 р., т. 16, с. 1 – 18)

3. Кілька київських документів 15 – 16 вв. – 18 с. (ЗНТШ, 1896 р., т. 11, с. 1 – 18)

4. Опись Львівського замку 1495 р. – 12 с. (ЗНТШ, 1896 р., т. 12, с. 1 – 12)

5. Описи Перемиського староства 1494 – 1497 рр. – 24 с. (ЗНТШ, 1897 р., т. 19, с. 1 – 24)

6. Два документи до внутрішньої історії великого князівства Литовського 16 ст. – 12 с. (ЗНТШ, 1896 р., т. 13, с. 1 – 10)

7. Дозвіл короля Жигимунта на передачу с.Крогульця камінецькому наміснику Григорію. – 2 с. (ЗНТШ, 1896 р., т. 11, с. 1 – 2)

8. Королівський дозвіл на викуп камінецького староства 1456 р. – (ЗНТШ, 1897 р., т. 20, с. 1 – 2)

9. Кілька духовних віршів з Галичини. – 16 с. (ЗНТШ, 1896 р., т. 14, с. 1 – 16)

10. Співаник з п.18 ст. – 98 с. (ЗНТШ, 1897 р., т. 15, с. 1 – 48; т. 17, с. 49 – 98)

11. Нові розправи про внутрішній устрій великого князівства Литовського. – 32 с.

12. Нові розвідки з давньої історії Руси. – 24 с.

Т. 3 :

1. Похоронне поле в с.Чехах. – 22 с.

2. Анти. – 16 с.

3. Звенигород галицький. – 28 с. (ЗНТШ, 1899 р., т. 31-32, с. 1 – 28)

4. Описи Ратенського староства з 1500 – 1512 рр. – 40 с. (ЗНТШ, 1898 р., т. 26, с. 1 – 40)

5. Економічний стан селян у Перемишльському старостві в с.16 в. на основі описей королівщин. – 35 с. (ЖДІУР, 1897 р., т. 2, передмова)

6. Надання магдебурзького права містечку Дідову на Київщині. (ЗНТШ, 1898 р., т. 25, с. 3 – 5)

7. До історії "руського обряда" в старій Польщі. – 44 с.

8. Примітки до історії козаччини. – 14 с. (ЗНТШ, 1898 р., т. 22, с. 1 – 16)

9. Хмельницький і Хмельнищина. – 30 с. (ЗНТШ, 1898 р., т. 23-24, с. 1 – 30)

Т. 4 :

1. Бронзові мечі з Турецького повіту. – 4 с.

2. Молотівське срібло. – 6 с. (ЗНТШ, 1898 р., т. 25, с. 1 – 6)

3. Печатка з околиць м.Галича. – 4 с. (ЗНТШ, 1900 р., т. 38, с. 1 – 4)

4. Печатка з Ступниці під Самбором. – 4 с. (ЗНТШ, 1899 р., т. 31-32, с. 1 – 4)

5. Ковтки в уживанню сучасних кавказців. – 4 с.

6. Огляд праць Н.Кондакова з історії староруської штуки. – 13 с.

7. До питання про правно-державне становище київських князів 15 ст. – 4 с. (ЗНТШ, 1899 р., т. 31-32, с. 1 – 4)

8. Матеріали до історії козацьких рухів 1590-х рр. – 30 с. (ЗНТШ, 1899 р., т. 31-32, с. 1 – 30)

9. До історії "руського обряда" в старій Польщі. – 6 с. (ЗНТШ, 1899 р., т. 27, с. 1 – 2; т. 30, с. 1 – 5)

10. Сторінка з історії українсько-руського сільського духовенства. – 82 с. (ЗНТШ, 1900 р., т. 34, с. 1 – 82)

11. Кілька документів з життя забужської Русі 16 ст. – 10 с. (ЗНТШ, 1899 р., т. 28, с. 1 – 10)

12. Економічний стан селян в Сяніцькому старостві в с.16 ст. на основі описей королівщин. – 27 с. (ЖДІУР, 1900 р., т. 3, передмова)

Т. 5 :

1. Хронологія подій Галицько-Волинської літописі. – 72 с. (ЗНТШ, 1901 р., т. 44, с. 1 – 72)

2. Чи маємо автентичні грамоти князя Льва ? – 22 с. (ЗНТШ, 1902 р., т. 45, с. 1 – 22)

3. Причинки до історії роду Бибельських, зібрані арцибіскупом Яном Прохніцьким. – 12 с. (ЗНТШ, 1902 р., т. 48, с. 1 – 12)

4. Козаки в 1470-х рр. – 6 с. (ЗНТШ, 1903 р., т. 56, с. 1 – 6)

5. Два селянських контракти купна-продажі з п.16 ст. – 6 с. (ЗНТШ, 1902 р., т. 50, с. 1 – 6)

6. Економічне становище селян в Львівській королівщині в с.16 ст. на основі описей королівщин. – 32 с. (ЖДІУР, 1903 р., т. 7, передмова)

7. До справи хронологічної зв'язі в Галицько-Волинській літописі. – с. 1 – 5 (ЗНТШ, 1903 р., т. 52, с. 1 – 5).

8. Лист короля Стефана Баторія до калги в р.1577. – с. 5 – 6 (ЗНТШ, 1901 р., т. 44, с. 1 – 2).

9. Монах ворожбитом. – с. 7 – 8 (ЗНТШ, 1902 р., т. 46, с. 1 – 2).

10. Пам'яті Олександра Кониського. – 14 с.

11. Пам'яті Олександра Лазаревського – 16 с. (ЗНТШ, 1902 р., т. 47, с. 1 – 10)

[Мюллер Ф.] Müller F. Zwei armenische Inschriften aus Galizien und die Gründungs-Urkunde der armenischen Kirche in Kamenec Podolsk. – Sitzungsberichte der philosophisch-historischen Klasse der Kaiser Akademie der Wissenschaften, 1896, Bd. 135, S.

"Два вірменські написи з Галичини та фундаційний запис вірменської церкви в Кам'янці-Подільському".

Грушевський М.С. Королівський дозвіл на викуп Кам'янецького староства. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1897 р., т. 20, с. 1 – 2.

2 вид. : Грушевський М.С. Розвідки і матеріали до історії України-Руси. – Льв. : 1897 р., т. 2.

Документ Казимира Ягелончика (Пьотрков : 15.01.1456 р.).

[Анонім] Храм-памятник в г.Каменце-Подольском. – Каменец-Подольский : 1897 г. – 22 с.

Шифр НБУ : Лаз.461.183

[Анонім] Каменецкая православная свято-Николаевская церковь как древнейшая христианская святыня в Каменце. – Подольские епархиальные ведомости, 1898 г., № 18, с. 464 – 473.

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. В поисках за исторической правдой : действительно ли исполняется 500-летие существования каменецкой свято-Николаевской церкви ? – Подольские губернские ведомости, 1898 г., № 69.

Корш Ф.Е. Каменец-Подольские армяно-татарские документы Центрального архива Киевского университета. – Древности восточные, 1901 г., т. 2, № 2, с. 136.

Королевський Ф. Публічний варшавський процес від 26 січня до 1 марта 1760 р. проти Ю.Лейбовича Франка, проводиря кам'янецьких контрталмудистів. – Діло, 1901 р., №№ 162, 165, 166.

[Пуласький К.] Pułaski K. Stare osady w ziemie Kamienieckiej i dziedziczącze na nich rody szlachty historycznej. – Przewodnik naukowy i literacki, 1902, № 1, s. 43 – 52; № 2, s. 145 – 154; № 3, s. 247 – 256; № 4, s. 345 – 353; № 5, s. 464 – 472; № 6, s. 554 – 564; № 7, s. 658 – 666; № 8, s. 734 – 744; № 9, s. 833 – 840; № 10, s. 936 – 944; № 11, s. 1024 – 1033; № 12, s. 1134 – 1142.

2 вид. : Pułaski K. Szkice i poszukiwania. – Kraków : 1906, t. 3, s. 1 – 168.

"Старі поселення в Кам'янецькій землі та дідичні на них роди історичної шляхти".

[Карвіцький Ю.] Karwicki J.D. Wiśniowiec w listopadzie 1781 i podroż Stanisława Augusta do Kamienca. – Biblioteka Warszawska, 1903, t. 1, s. 374 – 380.

"Вишнівець у листопаді 1781 р. і подорож [короля] Станіслава-Августа до Кам'янця".

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Историческая справка о каменецких подоминиканских зданиях, в коих поместилось древлехранилище историко-статистического комитета. – Подольские епархиальные ведомости, 1903 г., № 10, с. 248 – 252.

[Прусевич О.М.] Прусевич А. Исторический очерк укреплений г.Каменца-Подольского. – Подольские епархиальные ведомости, 1904 г., № 17, с.

[Турковський Т.] Turkowski T. Wspomnienia z przeszłości zamków podolskich. – Czytelnia dla wszystkich, 1905, t. 2, № 7, s. 111 – 112; № 8, s. 128 – 130; № 9, s. 140 – 142; № 16, s. 256 – 259.

"Спогади з минулого подільських замків". №№ 7 – 9 : Кам'янець-Подільський; № 16 : Меджибіж.

[Грейм М.] Greim M. Portrety Michała Potockiego i króła Augusta_2 w Kamieńcu Podolskim. – Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne, 1906, t. 5, № 4, s. 519 – 522.

"Портрети Міхала Потоцького і короля Августа_2 у Кам'янці-Подільському".

[Болоз-Антоневич Я.] Bołoz-Antoniewicz J. [Fragment tablicy grobowej ormiańskiej w Kamieńcu Podolskim]. – Sprawozdania komisji do badań historyi sztuki w Polsce, 1907, t. 8, s. 393 – 394.

"Фрагмент вірменської надгробної плити у Кам'янці-Подільському".

[Ролле Й.Й.] Do dziejów Kamieńca Podolskiego. Z papierów pozostałych po ś.p. d-rze A.J.Rołłe. – Przewodnik naukowy i literacki, 1907, t. 35, № , s. 1 – 8; № , s. 116 – 123; № , s. 224 – 231; № , s. 322 – 328; № , s. 427 – 424; № , s. 534 – 540; № , s. 636 – 644; № , s. 732 – 740; № , s. 803 – 810; № , s. 905 – 912.

"До історії Кам'янця-Подільського. З паперів, які залишились по Й.Ролле".

[Дложевський С.2] Дложевский С. Последние дни господства турок в Каменце и передача города Польше. – Каменец-Подольский : 1907 г.

[Анонім] Ambona w kościele podominikańskim w Kamieńcu. – Ziemia, 1910, t. 1, № 10, s. 152.

"Амвон у колишньому костелі домініканців у Кам'янці".

[Абрагам В.] Abraham W. Założenie biskupstwa lacińskiego w Kamieńcu Podolskim. – "Księga pamiątkowa ku czci 250-j rocznicy założenia uniwersitetu lwowskiego", Lw., 1912, t. 1, s. 1 – 39.

Шифр НБУ : ?

"Заснування латинського єпископства в Кам'янці-Подільському".

[Прусевич О.М.] Prusiewicz A. Kamienec Podolski : szkic historyczno-topograficzny. – Litwa i Ruś, 1913, t. 2, № 4-5, s. 5 – 108.

Окр. : Wilno : druk.Zawadzkiego, 1913. – 108 s.

2 вид. : Warszawa : 1915. – 128 s.

Шифр НБУ : В144385 (2 вид.)

"Кам'янець-Подільський : історично-топографічний нарис".

[Ролле М.] Rolle M. Rzemiennym dyszłem : z dziejów Kamienca Podolskiego. – Lw. : 1914. – 67 s.

Шифр НБУ : ?

[Сіцінський Ю.Й.] Сецинский Е.И. Из подольской старины : бывшие в Каменце церкви. – Подолянин, 1914 г., №№ 960, 963.

Сіцінський Ю.Й. Стародруки Кам'янецького історико-археологічного музею. – Бібліологічні вісті, 1924 р., № 1-3, с. 170 – 171.

225 стародруків.

Сіцінський Ю.Й. Наукова робота в Кам'янці на Поділлі за останнє десятиліття : 1914 – 1924 рр. – Україна, 1926 р., № 1, с. 172 – 177.

Кржемінський К. Пам'ятки єврейського мистецтва на Кам'янеччині : єврейські надгробки. – Кам'янець-Подільський : 1926 р.

[Ролле М.] Rolle M. Kamieniec Podolski. – Warszawa : 1926.

"Кам'янець-Подільський".

[Анонім] Населені місця Кам'янецької округи. – Кам'янець-Подільський : друк.ім.Леніна, 1927 р. – 62 с.

Геринович В. Кам'янеччина. – Зап.Кам.-Под.ІНО, 1927 р., т. 1, с. 1 – 187.

Історія Поділля, ясир, татари – с. 10 – 21; економіка 13 – 18 ст. – с. 58 – 90; м-ко Дунаївцї – с. 131 – 134; історія окремих насел.пунктів – с. 138 – 152.

Мощенко К. Досліди селянського будівництва на Кам'янеччині. – "Короткі звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 р.", К., 1927 р., с.

Карачківський М. Статут цеху олійників 1774 р. : до історії кам'янецьких цехів. – Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1928 р., т. 17, с. 235 – 242.

[Гіжицький Я.] Wołyniak Zniesione kościóły i klasztory rzymsko-katolickie przez rząd rosyjski w w.19 w diecezji Łuckiej, Żytomirskiej i Kamienieckiej. – Nova Polonia Sacra, 1928, t. 1, s. 5 – 9, 1 – 312, 398 – 402.

"Римсько-католицькі костели та кляштори, знищені в 19 ст. російським урядом у Луцькій, Житомирській та Кам'янецькій єпархіях".

Геринович В. Вірмени у Кам'янці-Подільському. – Краєзнавство, 1928 р., № 1, с. 20 – 25.

Шифр НБУ : Ж21140

Геринович В. Екскурсант Кам'янеччини. – Кам'янець-Подільський : друк.ім.Леніна, 1928 р. – 76 с.

Геринович В. Порадник екскурсанту Кам'янеччини. – Кам'янець-Подільський : друк.ім.Леніна, 1928 р. – 102 с.

Гагенмейстер В. Кам'янець-Подільський. – Кам'янець-Подільський : 1928 р.

Альбом кольорових автолітографій.

Сіцінський Ю.Й. Оборонні замки західного Поділля : історично-археологічні нариси. – Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1928 р., т. 17, с. 64 – 160.

2 вид. : Кам'янець-Подільський : Центр поділлєзнавства, 1994 р. – 96 с.

Шифр НБУ : ВИ31737 Попов/2583 (1 вид.)

Кам'янець-Подільський, Меджибіж, Сатанів, Зіньків, Жванець, Чорнокозинці, Рихта, Панівці, Ярмолинці, Сутківці, Пилява, Бар, Озаринці.

Новицький В. Збірка справ Кам'янець-Подільської казенної палати. – "Центральний архів стародавніх актів у Києві", К., 1929 р., с.

Шифр ДІБ : 902.5 / Ц-382; НПБ : 9(С2)1 / Ц-38

Геринович В.О. Євреї у Кам'янці. – Краєзнавство, 1929 р., № 3-10, с. 44 – 48.

Шифр НБУ : Ж21140

Січинський В. Ротонди на Україні. – Записки українського наукового товариства в Києві, 1929 р., т. 32, с. 62 – 91.

Шифр НБУ : ВО303488

Проаналізовано пам'ятки у Херсонесі, Вишгороді, Галичі, Горянах, Лаврові, Кам'янці-Подільському, Мукачеві та центральній Європі.

Сіцінський Ю.Й. Кам'янецька фортеця. – Кам'янець-Подільський : вид.Кам'янець-Подільської художньо-промислової профшколи, 1929 р. – 10 с.

Шифр НБУ : ВО306139

Путівник дуже спрощеного викладу.

Гагенмейстер В. Настінні паперові прикраси Кам'янеччини. – Кам'янець-Подільський : 1929 р. – 8, 15 табл.

Геринович В.О. Кам'янець на Поділлі. – Краєзнавство, 1930 р., № 1-5, с. 8 – 16.

Шифр НБУ : Ж21140

[Іваницький К.] Iwanicki K. Katedra w Kamieńcu. – Warszawa : 1930.

"Катедра в Кам'янці".

Гагенмейстер В.М. Старий Кам'янець-Подільський. – Кам'янець-Подільський : 1930 р.

Альбом 15 автолітографій.

Гагенмейстер В. Селянські стінні розписи на Кам'янеччині. – Кам'янець-Подільський : 1930 р. – 36 с., 25 іл. в тексті, альбом 50 літографій.

Клименко П.В. Цехова книга бондарів, стельмахів, колодіїв, столярів міста Кам'янця-Подільського від 1601 – 1803 рр. : вибірка. – К. : ВУАН, 1932 р. – 9, 176 с.

Шифр НБУ : ВИ375087; ІАК : 9(47.71) / Ц-55

Юрченко П.Г. Кам'янець-Подільський замок. – "Архітектурні пам'ятки", К., 1950 р., с. 105 – 120.

[Дені Ж.] Deny J. L'armeno-coman et les "Ephemerides" de Kamieniec : 1604 – 1613. – Wiesbaden : 1957.

[Триярський Е.] Tryjarski E. O "Historii wojny Chocimskiej" i autorach ormiańskich kronik kamienieckich. – Przegląd orientalistyczny, 1959, № 2, s. 211 – 214.

"Про 'Історію Хотинської війни' та авторів кам'янецьких вірменських хронік".

Андрусяк М. Львівське, Галицьке і Кам'янець-Подільське православне (в 1539 – 1700 рр.) й уніатське (в 1700 – 1808 рр.) єпископство у Львові. – Логос (Йорктон), 1959 р., № , с. 41 – 49; № , с. 201 – 205; № , с. 256 – 263; 1960 р., № , с. 41 – 49.

Шифр НБУ : ?

Григорян В.Р. Актовые книги армянского суда г.Каменца-Подольского. – "Исторические связи и дружба украинского и армянского народов", Ереван, и-во АН АрмССР, 1961 г., с. 252 – 263.

Будянська Т. Замок у Кам'янці-Подільському. – К. : Держбудвидав, 1961 р. – 16 с.

Шифр ДІБ : 72 / Б-90

Дашкевич Я.Р. Грамота Федора Дмитровича 1062 р. : нарис з української дипломатики. – Науково-інформаційний бюлетень архівного управління УРСР, 1962 р., № 4, с. 9 – 20.

Підробка.

Климкевич Р.О. Герби та печатка Кам'янця. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1963 р., т. 177, с. 259 – 265.

Шифр НТШН (відб., 7 с.)

[Григорян В.Р.] Акти вірменського суду м.Кам'янця-Подільського 16 ст. – Єреван : вид. Архитектурное наследство ВірмРСР, 1963 р. – 440 с.

Шифр ІАК : 902.5 / А-43

Кириченко І. Кам'янець-Подільському 900 років. – Науково-інформаційний бюлетень архівного управління УРСР, 1963 р., № 1, с. 100.

Попов Л.К., Хотюн Г.М. До історії Кам'янця-Подільського. – Український історичний журнал, 1963 р., № 1, с. 103 – 105.

Місто засновано 1062 р. [?]. С. 103 : "На місто неодноразово нападали татари. На їх вимогу в 1225 [?] р. К.-П. як укріплений пункт було знищено."

Ростикус Р. 900-летие Каменца-Подольского. – Вопросы истории, 1963 г., № 3, с.

Дата заснування 1062 р. хибна.

Григорян В.Р. Об актовых книгах армянского суда г.Каменца-Подольского 16 – 17 вв. – "Восточные источники по истории юго-восточной и центральной Европы", М., Наука, 1964 г., т. 1, с. 276 – 296.

[Мікаелян В.А.] Микаелян В.А. К вопросу о грамоте кн.Фёдора Дмитриевича. – "Археографический ежегодник за 1964 г.", М., 1965 г., с. 11 – 18.

Бучко Д.Г. Географічні назви на '-ивці' на Поділлі. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (1-а), 1965 р., с. 114 – 115.

В 1542 р. біля Кам'янця-Подільського вони становили 1/3 всіх назв.

[Дашкевич Я.Р.] Dashkevitch J.R. Kiptchak acts of the armenian law court at Kamenetz-Podolsk (1559 – 1567) as a cultural and historical monument. – Ural-Altaische Jahrbücher (Wiesbaden), 1965, Bd. 36, № 3-4, s. 292 – 310.

Шифр НБУ : ?

"Кипчацькі документи вірменського суду з Кам'янця-Подільського (1559 – 1567 рр.) як культурна та історична пам'ятка".

Козлова Н. Польські ворота. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1965 р., 30.10.

[Пламеницька Є.М.] Пламеницкая Е.М. К исследованию оборонных сооружений в г.Каменце-Подольском : Польские ворота. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (1-а), 1965 р., с. 89 – 92.

Три башти названі "Ковальськими" в 1955 р. тому, що в 1862 р. в одній була кузня. Виявлено рештки 4-ї башти. Діаметри башт зв'язані модулем 7 ліктів, товщина стін – 1 лікоть. Відношення діаметру до товщини стін = 5..6, як і в Новій башті замку. Збудовані І.Претвичем після Руської брами в 1530 – 1540-х рр., але до 1546 р.

[Волинський Я.] Woliński J. Oblężenie Kamieńca w 1672 r. – Zeszyty naukowe wojskowej akademii politycznej, 1966, t. 14, s. 177 – 196.

"Облога Кам'янця-Подільського в 1672 р."

Гуменюк С.К. До питання про виникнення Кам'янця-Подільського. – Український історичний журнал, 1966 р., № 1, с. 135 – 137.

Всі літописні згадки про "Кам'янець" для домонгольських часів не стосуються до К.-Подільського.

[Романов-Гловацький В.] Romanow-Głowacki W. Kamieniec Podołski : urbs antemurale christianitas. – Pamiętnik kijowski (Łondyn), 1966, t. 3, s. 96 – 127.

"Кам'янець-Подільський : місто на передмур'ї [західного] християнства".

Козлова Н. Кушнірська башта. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1966 р., 5.03.

Пламеницька Є.М. Руська брама. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1966 р., 20.08.

[Винокур І.С.] Винокур И.С. Отчёт о работе славянского отряда Подольской экспедиции в 1966 г. – Археологические исследования на Украине, 1967 г., с. 163 – 165.

Згадано дослідження пам'яток післямонгольського часу в Кам'янець-Подільській фортеці та в Бакоті.

[Дашкевич Я.Р.] Документы на половецком языке : судебные акты Каменец-Подольского армянского общества. – М. : Наука, 1967 г. – 430 с.

Шифр НБУ : В315195/3

Брайчевський М.Ю. Кам'янець-Подільський – місто-музей. – Український історичний журнал, 1967 р., № 2, с. 107 – 115.

Факти руйнування пам'яток архітектури.

[Зубенко-Царьова М.В.] Зубенко-Царёва М. Город на камне. – Радуга, 1967 г., № 7, с. 169 – 173.

Шифр НБУ : Ж26455

Козлова Н. Пам'ятка архітектури [- домініканський костьол]. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1967 р., 13.05.

Козлова Н. Руїни гарему. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1967 р., 1.07.

Логвин Г.Н. Кам'янець-Подільський. – К. : Мистецтво, 1967 р. – 10 с.

Шифр НБУ : ?

[Мишко Д.І.] Мышко Д.И. Архитектурные памятники армянской колонии в г.Каменце-Подольском. – "Исторические связи и дружба украинского и армянского народов", Ереван, 1967 г., с. 37.

Козлова Н. Вірменські пам'ятники Кам'янця-Подільського. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1968 р., 26.01.

Пламеницька Є.М. Відкриття надбрамної башти. – Наука і суспільство, 1968 р., № 8, с. 25 – 27.

Пламеницька Є.М., Винокур І.С., Хотюн Г.М., Медведовський І.І. Кам'янець-Подільський : історико-архітектурний нарис. – К. : Будівельник, 1968 р. – 120 с.

Шифр НБУ : АО185830

Сторінки будівельної історії. По архітектурних пам'ятках Старого міста. Подорож по Новому місту.

Пламеницька Є.М. Дослідження Кам'янець-Подільської фортеці. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (2-а), 1968 р., с. 139 – 142.

Шкурко С. Армянские архитектурные памятники в г.Каменце-Подольском. – Историко-филологический журнал, 1968 г., № 2, с. 233 – 243.

Подградська О.М. До питання про роль Кам'янця-Подільського в торгівлі України з Молдавією в 16 – 17 ст. – Український історичний журнал, 1969 р., № 9, с. 106 – 112.

Дашкевич Я.Р., Триярский Е. Договор Н.Торосовича с львовскими и каменецкими армянами 1627 г. как памятник армяно-кипчакского языка. – Rocznik orientalistyczny, 1969, t. 33, № 1, s. 77 – 96.

Нельговський Ю.П. Архітектура будинку магістрату в Кам'янці-Подільському. – Українське мистецтвознавство, 1969 р., т. 3, с. 157 – 164.

[Пламеницька Є.М.] Пламеницкая Е.М. Консервация оборонительных сооружений в г.Каменце-Подольском. – "Консервация архитектурно-археологических памятников южных районов СССР", М., 1969 г., с. 50 – 57.

Шифр НБУ : Ж62837/4

Пламеницька Є.М. Про час заснування Кам'янець-Подільского замку-фортеці. – "Слов'яно-руські старожитності", К., Наукова думка, 1969 р., с. 124 – 144.

Шифр НБУ : ВС5077

Початок оборонних споруд віднесено до к.12 – п.13 ст. (кн.Роман Мстиславич).

Дашкевич Я.Р. Кам'янець-Подільський у вірменських джерелах 14 – 15 ст. – Архіви України, 1970 р., № 5, с. 57 – 66.

1. Грамота католікоса Теодороса_2 до вірмен.колоній на Україні. 1388 р.

2. Грамота Синана сина Хутлу-бея на заснування церкви Миколи в К.-П. 1398 р.

3. Кам'янецька хроніка 1410 – 1498 рр.

Компан О.С. Місто Кам'янець-Подільський – центр навчання ремеслу в 17 – 18 ст. : за матеріалами цехових книг. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (3-я), 1970 р., с. 85 – 87.

За виданням П.В.Клименка.

[Подградська О.М.] Подградська Є.М. Економічні зв'язки Кам'янця-Подільського з містами Молдавії в 16 – 17 ст. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (3-я), 1970 р., с. 92 – 94.

[Дашкевич Я.Р.] Dashkevich J. Le quartier arménien de Kamenetz-Podolsk sur les gravures du 17 siècle. – Revue des Études arméniennes, 1970, v. 7, p. 465 – 472.

"Вірменський квартал у Кам'янці-Подільському за гравюрами 17 ст."

Герасимчук Л. Історія, складена з каменю. – Наука і суспільство, 1970 р., № 6, с. 15 – 20; № 7, с. 40 – 43.

Архітектурні пам'ятки Кам'янця-Подільського.

Пламеницька Є.М. Початкові етапи будівництва Кам'янець-Подільського замку. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (3-я), 1970 р., с. 139 – 143.

С. 142 : "Наприкінці 12 або на п.13 ст. територія замку мала вигляд невеликого майданчику біля 550 кв.м; його ширина – 22 м, довжина – 25 м. З напільного боку її захищав кам'яний мур з зубцями та щілиноподібними бійницями".

Хотюн Г.М. Археологічні дослідження на території Кам'янець-Подільської фортеці. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (3-я), 1970 р., с. 138 – 139.

[Брайчевський М.Ю.] Брайчевский М.Ю. Археологические памятники армянской колонии в г.Каменце-Подольском. – "Исторические связи и дружба украинского и армянского народов", Ереван, и-во АН АрмССР, 1971 г., с. 290 – 293.

Козлова Н. [Церква Миколи 14 ст. – ] Одна з найдавніших [споруд Кам'янця]. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1971 р., 21.08.

Козлова Н. Пам'ятка архітектури 16 ст.[ – церква Петра і Павла]. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1971 р., 10.04.

[Пламеницька Є.М.] Пламеницкая Е.М. Из исследований Каменец-Подольской крепости. – Археологические исследования на Украине, 1971 г., т. 3, с. 260 – 266.

Південний двір фортеці.

Шевченко В. Несхожість Гончарської башти. – Наука і суспільство, 1971 р., № 12, с. 28 – 30.

[Гартецький Ю.] Garztecki J. Mistrz zapomniany. – Kraków : 1972.

"Забутий майстер". Про Міхала Грейма – поляка-фотографа, автора вичленних цінних фотографій Кам'янця-Подільського з 1880-х рр.

Хотюн Г.Н. Историческая топография Каменец-Подольска с древнейших времён до 17 ст. – "15-а науков.конфер.ІА АН УРСР. ТД", Од, 1972 р., с. 342 – 343.

Шифр НБУ : ВА222408

Козлова Н. Казематна башта. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1972 р., 23.12.

Козлова Н. Фрески стародавньої пам'ятки [- церкви Петра і Павла в Кам'янці]. – Радянське Поділля, 1972 р., 14.01.

Пламеницька Є.М. Дослідження Кам'янець-Подільського замку в 1969 р. – Археологічні дослідження на Україні, 1972 р., т. 4, с. 298 – 303.

Шкурко С.К. Підземне місто. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1972 р., 19.07.

[Новак Т.] Nowak T. Fortyfikacje i artyleria Kamienca Podolskiego w 18 wieku. – Studia i materiały do historii wojskowości, 1973, t. 19, № 1, s. 139 – 186.

"Укріплення та артилерія Кам'янця-Подільського у 18 ст."

[Нельговський Ю.П.] Нельговский Ю.А. Историко-архитектурные исследования при проектировании заповедника в Каменце-Подольском. – "Реконструкция центров исторических городов", К., Будівельник, 1974 г., с. 89 – 95.

Шифр НБУ : ВА239674

С. 94 : "Архітектура міських кам'яниць доби ренесансу справила вирішальний вплив на вигляд забудови міста".

[Медведовський І.І.] Медведовский И.И., Романенко Б.К. Историко-архитектурный заповедник в Каменце-Подольском. – Строительство и архитектура, 1975 г., № 2, с. 29 – 32.

[Медведовський І.І.] Медведовский И.И. Объёмно-планировочное решение историко-архитектурного заповедника в Каменце-Подольском. – "Вопросы архитектуры", М., Стройиздат, 1975 г., с. 27 – 28.

Шифр НБУ : ВА262586

Пламеницька Є.М. Дослідження Кам'янець-Подільського замку. – Археологія, 1975 р., т. 16, с. 14 – 37.

Шифр НБУ : Ж62140

Башта Рожанка.

Гавриленко В.О. Печатки ремісничих цехів Кам'янця-Подільського. – Архіви України, 1976 р., № 1, с. 79 – 80.

Рашба Н.С. Общественно-политическая жизнь армянской колонии в Каменце-Подольском : 16 – 17 вв. – Историко-филологический журнал, 1976 г., № 4, с. 101 – 118.

Дашкевич Я.Р. Устав армянской общины в Каменце-Подольском 1616 г. – Rocznik orientalistyczny, 1976, t. 38, s. 101 – 109.

Винокур І.С. Як починався Кам'янець. – Наука і суспільство, 1976 р., № 7, с. 46 – 48.

Козлова Н. Міські ворота. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1976 р., 16.09.

Терлецький А. Підземні споруди фортеці [в Кам'янці-Подільському]. – Радянське Поділля, 1978 р., 19.11.

Тюпич А., Хотюн Г. Армянские сооружения Каменца-Подольского. – "Меджунар.симпозиум по армянскому искусству. 2-й.", Ереван, 1978 г., т. 2, с. 423 – 435.

Шифр НБУ : В331791/2

Дашкевич Я.Р. Хачкары Львова и Каменца-Подольского 14 – 17 вв. – "Республиканская научная конференция по проблемам культуры и искусства Армении. ТД", Ереван, (4-я), 1979 г., с. 190 – 191.

Гуменюк С.К. Історичні і пам'ятні місця Кам'янця-Подільського. – Хм. : 1979 р. – 36 с.

Шифр НБУ : ?

[Нельговський Ю.П.] Нельговский Ю.П. О древней застройке г.Каменца-Подольского. – "Проблемы современной архитектуры и архитектурное наследие Украины", К., 1979 г., с. 88 – 96.

[Подградська О.М.] Подградська Є.М. Участь купецтва Кам'янця-Подільського у транзитній торгівлі через Молдавське князівство : 16 – 17 ст. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (5-а), 1980 р., с. 96 – 98.

Гаркавець О.М. До питання про вірменські цехові братства у Кам'янці-Подільському : 16 – 17 ст. – "Українська республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства. ТД", К., (1-а), 1980 р., с. 156 – 158.

Окремі вірменські цехи (золотарський з 1579 р., купецький з 1600 р., шевський з 1605 р.) розчинились у змішаних польсько-українських цехах після прийняття вірменами унії в 1663 р.

Дашкевич Я.Р. Армянские рельефные кресты Львова и Каменца-Подольского 14 – 17 вв. – Историко-филологический журнал, 1980 г., № 3, с. 125 – 145.

Дашкевич Я.Р. Види і плани Кам'янця-Подільського 17 – 18 ст. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (5-а), 1980 р., с. 91 – 92.

Крикун М.Г. Про житловий фонд Кам'янця-Подільського в 18 ст. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (5-а), 1980 р., с. 89 – 91.

За люстраціями 1734, 1789 рр.

Паравійчук А.Г. До історії Кам'янця-Подільського. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (5-а), 1980 р., с. 103 – 104.

Про створення комплексної історії міста.

Петров М.Б. Історична топографія Кам'янця-Подільського : до історіографії питання. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (5-а), 1980 р., с. 152 – 153.

Про рукопис Ю.Й.Сіцінського "Нариси з історичної топографії міста К.-П. та його околиць".

Абрамович С.Д. Художні пам'ятки Кам'янця-Подільського та проблема вивчення культури слов'янського відродження. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (5-а), 1980 р., с. 102 – 103.

Гарнага І. Руський магістрат [у Кам'янці-Подільському]. – Радянське Поділля, 1980 р., 21.11.

Халпахчьян О.Х. Сооружения армянской колонии в Каменце-Подольском. – Архитектурное наследство, 1980 г., т. 28, с. 133 – 149.

[Коморовський Ю.] Komorowski J. Teatr polski w Kamieńcu Podolskim. – Pamiętnik teatralny, 1980, № 3-4, s. 478 – 504.

"Польський театр у Кам'янці-Подільському".

Дашкевич Я.Р. Армянские рельефные кресты Львова и Каменца-Подольского 14 – 17 вв. – Историко-филологический журнал, 1980 г., № 3, с. 120 – 140.

Вінюков О. Оживають фрески [у вірменській дзвіниці в Кам'янці-Подільському]. – Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський), 1981 р., 16.05.

Паравійчук А.Г. Єдина в світі [Гончарська башта в Кам'янці]. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1981 р., 10.10.

Ряба Ю. У відгомоні віків. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1981 р., 4.08.

Домініканський костел.

[Муха Ю.] Mucha J. Kamieniecka kapituła katedralna : 15 – 18 ww. – Roczniki teologiczno-kanoniczne, 1982, t. 29, № 1, s. 41 – 63.

Шифр НБУ : ?

"Кам'янецька кафедральна капітула 15 – 18 ст."

Петров М.Б. До питання про населення і територію Кам'янця-Подільського наприкінці 18 ст. – "Проблеми історичної географії Поділля", Кам'янець-Подільський, 1982 р., с. 35 – 36.

За переписом житлового фонду 1789 р. – 772 будівлі, біля 7000 чоловік населення.

Петров М.Б. Основні писемні джерела з історичної топографії Кам'янця-Подільського. – "Українська республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства. ТД", К., (2-а), 1982 р., с. 270 – 271.

[Анонім] Кам'янець-Подільський історичний музей-заповідник : путівник. – Льв. : Каменяр, 1982 р. – 103 с.

Шифр НБУ : АО231398

Дзюба С.М., Кучугура Л.І. Кам'янець-Подільський історичний музей-заповідник : путівник. – Льв. : 1982 р.

[Мазурик Є.В.] Мазурик Е.В. Армянский госпиталь в г.Каменце-Подольском. – Историко-филологический журнал, 1982 г., № 2, с. 225 – 228.

Пламеницька Є.М. Дослідження двох житлових будинків в м.Кам'янці-Подільському. – "Українська республіканська наукова конференція з історичного краєзнавства. ТД", К., (2-а), 1982 р., с. 266 – 268.

На центральній площі. Знайдено рештки жител к.12 ст., перші кам'яні кладки – 13 – п.14 ст.

Винокур І.С., Петров М.Б. Історична топографія Кам'янця-Подільського з найдавніших часів до к.18 ст. – Хм. : 1983 р. – 48 с.

Шифр НБУ : ?

[Абрагамович З.] Abrahamowicz Z. Die türkische Herrschaft in Podolien (1672 – 1699). 2. Die administrative Einteilung des vilâyet-i Kamaniçe. – "Habsburgisch-osmanische Beziehungen", Wien, 1983, S. 187 – 192.

Шифр НБУ : ?

"Турецьке панування на Поділлі : 1672 – 1699 рр. Ч. 2. Адміністративний поділ Кам'янецького еялету".

Дроздовська Г. ...І будинок [16 ст. по вул.Р.Люксембург в Кам'янці-Подільському] ожив. – Радянське Поділля, 1983 р., 7.09.

Дроздовська Г. Вірменська дзвіниця [у Кам'янці-Подільському]. – Радянське Поділля, 1983 р., 20.07.

Новицька М. Замковий міст. – Прапор Жовтня (К.-П.), 1983 р., 16.07.

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. К вопросу исследования средневековой застройки Каменца-Подольского. – "Вопросы формообразования в современной архитектуре", К., КиевНИИТИ, 1983 г., с. 104 – 108.

Шифр НБУ : ВА408461

[Фішер А.] Fisher A.W. Ottoman Kamyanets-Podolsk. – Journal of turkish studies, 1984, v. 8, p. 55 – 83.

Шифр НБУ : ?

"Оттоманський Кам'янець-Подільський".

Пламеницька О.А. Перлина Поділля [- архітектура Кам'янця-Подільського]. – Наука і суспільство, 1984 р., № 4, с. 49 – 50.

[Тучапський Я.] Кам'янецька хроніка, складена Агопом, доповнена і продовжена його братом Аксентом. – Жовтень, 1985 р., № 4, с. 95 – 105.

Шифр НБУ : Ж26476

Петров М.Б. До питання про соціальну топографію Кам'янця-Подільського у 2 п.15 ст. – 60-х рр. 18 ст. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (6-а), 1985 р., с. 74 – 75.

Ківільша Г.Б. Дослідження житлової забудови на Центральній площі в Кам'янці-Подільському. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (6-а), 1985 р., с. 77 – 78.

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. Особенности средневековой застройки центра Каменца-Подольского. – Архитектурное наследство, 1985 г., т. 33, с. 52 – 61.

Пламеницька О.А. Опис Кам'янця-Подільського 1700 р. як джерело до вивчення середньовічної забудови міста. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (6-а), 1985 р., с. 68 – 69.

Тхор В.І. Деякі питання соціально-економічного розвитку правобережних і західноукраїнських міст у 18 ст. – "Феодалізм : економіка, класова боротьба, культура", К., Наукова думка, 1986 р., с. 176 – 185.

С. 176 : "Королівщин лишилось дуже мало, і вони губились в загальній масі приватновласницьких міст і містечок."

С.178 : "На ПУ кількість цехів з 1758 р. почала неухильно зменшуватися."

С. 180 : "Частина магнатів у 2 п.18 ст. все частіше вкладає кошти в будівництво мануфактур."

С. 181 : "У 18 ст. торгові зв'язки Західної Європи зі Сходом через Польщу скоротились, у зв'язку з цим зменшилась роль Львова і Кам'янця-Подільського. Натомість розвивалися торгові шляхи, які зв'язували Правобережжя з лівобережною Україною і Російською державою."

С. 182 : "Значна частина міст мала землеробський характер."

Брайчевський М.Ю., Виноградова М., Стецюк К.І., Щербина Г. Кам'янець-Подільський : проблеми реставрації, охорони і пропаганди пам'яток. – Пам'ятки України, 1986 р., № 2, с. 49 – 51.

Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник. – Льв. : 1986 р.

Петров М.Б. Особливості планування і забудови Кам'янця-Подільського. – "Проблеми етнографії Поділля", Кам'янець-Подільський, 1986 р., с. 141 – 144.

Пламеницька О.А. Ансамбль Ринкової площі. – Пам'ятки України, 1986 р., № 2, с. 52 – 53.

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. Новые данные о средневековой жилой застройке Центральной площади Каменца-Подольского. – "Памятники архитектуры Украины", К., 1986 г., с. 211 – 217.

Шифр НБУ : ВА453349

Дашкевич Я.Р. Кам'янець-Подільський в середньовічній гравюрі : типологія, хронологія, джерелознавче значення. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (7-а), 1987 р., с. 59 – 61.

Петров М.Б. Люстрації та актові матеріали – важливі джерела з історичної топографії пізньосередньовічного Кам'янця-Подільського. – "Вінницька обласна історико-краєзнавча конференція. ТД", Вн., (5-а), 1987 р., с. 86 – 87.

Осетрова Г.О. Опис Кам'янця-Подільського 1789 р. як джерело вивчення забудови міста. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (7-а), 1987 р., с. 57 – 59.

Пламеницька О.А. Середньовічна житлова забудова Кам'янця-Подільського. – Український історичний журнал, 1987 р., № 3, с. 128 – 134.

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. Особенности планировки древнего Каменца-Подольського : к вопросу регенерации заповедника. – Строительство и архитектура (М.), 1987 г., т. 10, с. 19 – 20.

Шифр НБУ : ?

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. Подземный ярус средневекового города : проблемы изучения и охраны. – "Всесоюзная научная конференция по историческому краеведению. 1-я. ТД", К., 1987 г., с. 228 – 229.

С. 229 : "Підвали є не тільки цінним натурним джерелом з архітектури середньовічного житла, але й несуть важливу інформацію про давню планувальну структуру міста". На прикладі Кам'янця-Подільського.

Ківільша Г.Б. Кам'янецькі кахлі. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (7-а), 1987 р., с. 75 – 76.

Дашкевич Я.Р. Економіка і заселення Кам'янеччини під час турецької окупації : 80-ті рр. 17 ст. – "Проблеми економічної географії Поділля", Кам'янець-Подільський, 1988 р., с. 152 – 153.

Кам'янецький санджак включав місто й 37 сіл. Є його податковий реєстр. У КП : 371 двір українців, 75 дворів вірмен, 36 дворів поляків, 35 дворів євреїв, 29 дворів греків та болгар, 14 дворів циган, всього 560 дворів. Всього в санджаку 1356 дворів, діяло 44 млини.

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. Основные итоги изучения градостроительного наследия средневекового Каменца-Подольского. – "Архитектурное творчество в УССР", К., 1988 г., с. 69 – 72.

Шифр НБУ : ВА497760

Пламеницька О.А. Кам'янець-Подільський : деякі пропозиції до проблеми регенерації. – Пам'ятки України, 1988 р., № 1, с. 20 – 21.

Новікова Г.В. Екологічний стан і проблема збереження історико-архітектурного заповідника м.Кам'янця-Подільського. – "Проблеми екології Поділля", Кам'янець-Подільський, 1989 р., с. 114.

Шифр НБУ : ВА505867

Петров М.Б. Кам'янець-Подільський історико-архітектурний заповідник і проблеми екології. – "Проблеми екології Поділля", Кам'янець-Подільський, 1989 р., с. 112 – 114.

Шифр НБУ : ВА505867

Марампольський А.Й. Відкриття настінних розписів у Кам'янці-Подільському. – "Реставрація, консервація, атрибуція пам'яток мистецтва на Україні", Кам'янець-Подільський, 1989 р., с. 32 – 38.

У Петропавлівській церкві.

Осетрова Г.О. Латинські написи в пам'ятках архітектури м.Кам'янця-Подільського. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (8-а), 1990 р., с. 76 – 77.

Кучурга Л. Про археологічну збірку Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника. – "Музей і Поділля", Кам'янець-Подільський, 1990 р., с. 41 – 43.

Задорожнюк А.Б. Ремесло Кам'янця-Подільського в 16 – 17 ст. : історіографія і джерела. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (8-а), 1990 р., с. 67 – 68.

Пиріг П.В. До питання про торгово-економічні зв'язки Кам'янця-Подільського з Молдавією в 16 – 18 ст. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (8-а), 1990 р., с. 65 – 66.

Трубчанінов С.В. Відгуки на захоплення Кам'янця-Подільського турками в 1672 р. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (8-а), 1990 р., с. 60 – 61.

Дашкевич Я.Р. Кам'янець-Подільський у медальєрській пластиці 17 – 18 ст. – "Музей і Поділля", Кам'янець-Подільський, 1990 р., с. 58 – 60.

Задорожнюк А.Б. Репресовані пам'ятки. – Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський), 1990 р., №№ 50, 129, 191.

Троїцька церква. Казанський собор. Вірменський Миколаївський собор.

Задорожнюк А.Б. Дослідження вірменського Миколаївського костьолу у Кам'янці-Подільському. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (8-а), 1990 р., с. 58 – 59.

Ківільша Г.Б. До питання про датування пам'яток архітектури Кам'янця-Подільського. – "Подільська історико-краєзнавча конференція. ТД", (8-а), 1990 р., с. 75 – 76.

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. Средневековая жилая застройка Каменца-Подольського. – Архитектурное наследство, 1990 г., т. 37, с. 223 – 233.

[Пламеницька О.А.] Пламеницкая О.А. К вопросу об эволюции планировочной структуры Каменца-Подольского. – Архитектурное наследство, 1990 г., т. 37, с. 48 – 57.

[Згурняк М.] Zgórniak M. Nieznany plan Kamieńca Podolskiego z 1713 r. – Studia i materiały do historii wojskowości, 1991, t. 34, s. 321 – 325.

"Невідомий план Кам'янця-Поділського з 1713 р."

Дашкевич Я.Р. Зображення Кам'янця-Подільського 70-х рр. 17 – 18 ст. як історико-топографічне джерело. – "Проблеми історичної географії України", К., Наукова думка, 1991 р., с. 43 – 54.

Гравюра К.Томашевича 1673 р.

[Новак Т.] Nowak T.M. Fortyfikacje Kamieńca Podolskiego w 18 w. w świetle zabytków kartograficznych. – "Kartografia forteczna", Warszawa, 1991, s. 157 – 164.

"Фортифікація Кам'янця-Подільського в світлі картографічних пам'яток".

Савчук Ю.К. Герб Кам'янця-Подільського як джерело вивчення соціально-економічної та політичної історії міста. – "Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля", Кам'янець-Подільський, 1992 р., с. 225 – 227.

Петров М.Б. Про сільськогосподарські заняття та землеволодіння мешканців Кам'янця-Подільського. – "Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля", Кам'янець-Подільський, 1992 р., с. 230 – 235.

Пламеницька Є., Пламеницька О. Дако-римський період в історії Кам'янця-Подільського. – "Проблеми і методики в історичній археології", Торонто, 1992 р., с. 26 – 27.

Колодзєйчик Д. Кам'янецький еялет : турецькі джерела до історії Поділля 1672 – 1699 рр. – "Український археографічний щорічник", К., 1992 р., т. 1, с. 113 – 118.

С. 114 : "Найважливішим і неперевершеним турецьким джерелом щодо історії Поділля є 382-сторінковий "defter-i mufassal" – детальний перепис податників і податків, проведений наприкінці 1681 – 1682 рр."

[Колодзєйчик Д.] Kolodziejczyk D. Ottoman Podilla : the ejalet of Kam'janec' 1672 – 1699. – Harvard Ukrainian Studies, 1992, v. 16, № 1-2, p. 87 – 101.

"Оттоманське Поділля : Кам'янецький еялет 1672 – 1699 рр."

Степанков В.С. Становище Кам'янця-Подільського та умови життя його мешканців в роки турецької окупації : 1672 – 1699 рр. – "Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля", Кам'янець-Подільський, 1992 р., с. 221 – 225.

[Трайдос Т.М.] Trajdos T. Nasze kościoły w Kamieńcu Podolskim. – Rocznik lwowski, 1992, s. 253 – 257.

"Наші костели в Кам'янці-Подільському".

Александрович В.С. Штрихи до історії малярського осередку в Кам'янці у 16 ст. – Подільське братство, 1992 р., № 2, с. 27 – 30.

Петров М.Б. Люстрація Кам'янецького староства 1565 р. – Київська старовина, 1993 р., № 4, с. 60 – 61.

Джерелознавча розвідка.

Мандзій А. Розкопки фундації Кам'янця-Подільського. – Пам'ятки України, 1993 р., № 1-6, с. 63 – 65.

Розкопки каплиці на півн.-схід. розі домініканського костелу в 1991 р.

Крикун М.Г. Люстрація Кам'янця-Подільського 1734 р. : до питання про житловий фонд українського міста у 18 ст. – "Український археографічний щорічник", К., 1993 р., т. 2, с. 193 – 262.

Розвідка : с. 193 – 233; текст документу : с. 233 – 262.

С. 224 : люстрація дозволяє вивчити "засади проведення опису міста, структуру житлових будівель щодо їхнього топографічного розміщення, станово-етнічної приналежності, видової ознаки і помешкань, склад гарнізонного контингенту та статистику його розквартирування".

Божко О. Українізми в мові вірменських актових записів 16 – 17 ст. з м.Кам'янця-Подільського. – Східний світ, 1993 р., № 1, с. 83 – 86.

С. 84 : "В судових актах к.-п.вірменської громади українізмів значно більше, ніж у письмових пам'ятках громади львівської, де переважають полонізми."

Степанков В.С. "Реляція" С.Маковецького – найважливіше джерело до вивчення облоги турками Кам'янецької фортеці 16 – 26.08.1672 р. – "Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд в Україні", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с. 40 – 42.

[Столицький Я.] Stolicki J. Sprawa kamieniecka – upadek twierdzy w opinii szlacheckiej. – Studia historyczne, 1993, t. 36, № 1, s. 23 – 37.

"Кам'янецька справа : думки шляхти з приводу падіння фортеці".

Винокур І. До питання про вік Кам'янця-Подільського. – "Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд в Україні", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с. 220 – 221.

Петров М.Б. Історична топографія передмість м.Кам'янця-Подільського у 18 ст. – "Подільська старовина", Вн., 1993 р., с. 162 – 167.

За архівними документами та серією планів міста 18 ст. : долина р.Смотрич, Руські та Польські фільварки, Карвасари, Татариська, Кубачівка, Підзамче.

[Колодзєйчик Д.] Kolodziejczyk D. Kamieniec Podolski pod panowaniem tureckim. – Mowią wieki, 1993, t. 37, № 10, s. 25 – 28.

"Кам'янець-Подільський під турецьким пануванням".

Бевз В. Про первісне ядро та основні етапи розбудови архітектури костьолу св.Миколая Міренського монастиря домінікан в місті Кам'янці на Поділлі. – Подільське братство, 1993 р., № 3, с. 56 – 58.

Данилов І. Фортифікація Кам'янця-Подільського за планом К.Оппермана 1794 р. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Пламеницька Є., Пламеницька О. Нова концепція формування системи фортифікацій Кам'янця-Подільського в аспекті визначення віку міста. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с. 22 – 24.

Пламеницька О. Вірменські квартали Кам'янця-Подільського. – Пам'ятки України, 1993 р., № 1-6, с. 35 – 37.

Оглядова замітка.

Фенцур В. Проблеми охорони, реставрації та пристосування пам'яток оборонного зодчества в Кам'янці-Подільському. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Степанков В. "Реляція" С.Маковецького – найважливіше джерело вивчення облоги турками кам'янецької фортеці : 16 – 27 серпня 1672 р. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Петров М. Плани Кам'янця-Подільського 70-90-х рр. 18 ст. – важливе джерело для вивчення історії фортифікації міста. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Мандзій А.О. Дещо про раннє використання артилерії в фортифікаційних спорудах Кам'янця-Подільського. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

[Колодзєйчик Д.] Kołodziejczyk D. Dzieje jednego rękopisu. – Mówia wieki, 1993, t. 37, № 12, s. 42 – 45.

"Історія одного рукопису". Список турецьких сипахів, які отримали воєнні лени, укладений в Кам'янці-Подільському в 1672 р., нині в державному архіві у Познані.

Винокур І. До питання про вік Кам'янця-Подільського. – "Фортифікація України", Кам'янець-Подільський, 1993 р., с.

Чекановський А.А. Керамічні люльки і письмові джерела про поширення тютюнництва на Україні. – Прес-музей (Фастів), 1994 р., № 3, с. 11 – 15.

С. 11 : "Знахідки [17 – 18 ст.] з урочища Гончарі-Кожум'яки [в Києві] можуть слугувати еталонними зразками предметів матеріальної культури середньої Наддніпрянщини доби українського ренесансу"; в т.ч. – колекція люльок. С. 15 : багато фрагментів люльок виявлено в 1992 р. в Кам'янці-Подільському під час дослідження домініканського кляштору.

Ричков П.А. Українські міста в картографічній збірці Віденського воєнного архіву. – Архіви України, 1994 р., № 1-6, с. 65 – 72.

Планів небагато, але серед них – багато рукописних оригіналів-унікатів. Львів : 1772 – 1870 рр.; Київ : 1846 – 1916 рр.; Івано-Франківськ 1743 р.; Хотин 1778 р.; Кам'янець-Подільський 2 п.18 ст.; Броди 1791 р.; Окопи 1775 р. та ін.

Сіцінський Ю. Нариси з історичної топографії міста Кам'янця-Подільського та його околиць. – Кам'янець на Поділлю : вид. Поділ. братства, 1994 р. – 60 с.

Шифр НБУ : ВА557309

Горницька Л., Гайда М. Пам'ятка архітектури 14 – 19 ст. – житловий будинок № 12 на пл.Ринок в м.Кам'янці-Подільському. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1994 р., т. 2, с. 40 – 44.

Кушнір Б. Там, на Карвасарах, церква. – Писанка, 1994 р., № 6, с. 12.

Пламеницька О.А. Формування методики науково-проектних робіт по регенерації історичної забудови Кам'янець-Подільського державного історико-архітектурного заповідника. – "Проблеми регенерації історичної забудови заповідних територій населених пунктів України", Кам'янець-Подільський, 1994 р., с. 20 – 25.

[Пшибось К.] Urzędnicy województwa Podolskiego 15 – 18 ww. : powiaty czerwonogrodzki, kamieniecki, latyczowski. – Kraków : 1994. – 211 s.

"Урядовці Подільського воєводства 15 – 18 ст. : повіти Червоногородський, Кам'янецький, Летичівський".

[Колодзєйчик Д.] Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim : ejalet Kamieniecki 1672 – 1699. – Warszawa : Polczek, 1994. – 255 s.

"Поділля під турецьким пануванням : Кам'янецький еялет 1672 – 1699 рр."

[Анонім] Schematyzm diecezji kamieniecko-podolskiej. – Kamieniec Podolski : 1994. – 133 s.

Осетрова Г. Шляхетські герби в пам'ятках архітектури Кам'янця-Подільського. – Наукова геральдична конференція, (5-а), 1995 р., с. 50 – 52.

Відомо біля 30 гербів : на костелах, кляшторах; на оборонних спорудах; на житлових будинках.

Степанков В.С. Кам'янецька угода й Переяславська рада : спроба дослідження політичних наслідків Жванецької кампанії. – "Українсько-російський договір 1654 р. : нові підходи до історії міждержавних стосунків", К., 1995 р., с. 6 – 13.

С. 13 : "Політичні наслідки Жванецької кампанії виявились для Української держави катастрофічними, бо не лише не передбачали визнання незалежності останньої, а й навіть її автономії в складі Речі Посполитої. Свідчили вони також про фатальність її союзу з Кримським ханством й надзвичайно гостро поставили питання пошуку інших політичних союзників".

Пламеницька Є., Пламеницька О. До вивчення найдавнішої урбаністичної структури Старого міста Кам'янця-Подільського. – Вісник історико-культурологічного Подільського братства, 1995 р., т. 4, с. 29 – 37.

Бевз В. Попередні результати досліджень церкви св.Трійці в місті Кам'янці на Поділлі. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1995 р., № 3, с. 34 – 39.

[Новак Т.] Nowak T. Twierdza Kamieniec Podolski w 18 w. na tle polskiej fortyfikacji na ziemiach zagrożonych najazdami turków i tatarów. – Fortyfikacja (Warszawa), 1995, t. 1, s.

"Фортеця Кам'янця-Подільського у 18 ст. на фоні польської фортифікації на землях, загрожених нападами турків і татар".

Пламеницька Є.М., Пламеницька О.А. Фортечний міст Кам'янця-Подільського : хронологічна і типологічна атрибуція. – Архітектурна спадщина України, 1995 р., т. 2, с. 21 – 33.

[Пламеницька О.А.] Plamienicka O. Zabudowa mieszczańska Kamieńca Podolskiego w 15 – 16 ww. : geneza, typologia, program funkcionalny. – Biuletyn historii sztuki, 1995, t. 57, № 3-4, s. 255 – 269.

"Міщанська забудова Кам'янця-Подільського в 15 – 16 ст. : походження, типологія, функціональна програма".

Мандзій А.О. Кам'янець-Подільська фундація : перехідний звіт розкопок 1996 р. – Кам'янець-Подільський : 1996 р. – 38 с.

[Триярський Е.] Tryjarski E. Anton vardapet on the feast of the assumption of the mother of god. – "Mappa mundi", Льв., 1996 р., с. 298 – 307.

"Антон вардапет про свято Успіння божої матері". Цей Антон був відомий у Львові та Кам'янці-Подільському в с.17 ст. Збірка його проповідей зберігається у Варшаві. Наведено факсиміле, транскрипцію та англійський переклад.

Винокур І., Петров М. До початку історії Кам'янця-Подільського. – "Mappa mundi", Льв., 1996 р., с. 113 – 135.

Звістки письмових джерел; аналіз матеріалів 12 – 13 ст. з археологічних розкопок в замку та на території Старого міста. С. 128 : "історію Кам'янця слід починати з 2 п.12 ст."

[Ковальчик Є.] Kowalczyk J. Późnobarokowe kościoły i klasztory w diecezji kamienieckiej. – Sztuka kresów wschodnich (Kraków), 1996, t. 2, s. 85 – 125.

2 вид. : Пізньобарокові костели Кам'янецької дієцезії. – Архітектурна спадщина України, 1997 р., т. 4, с. 59 – 72, 26 іл.

Територіальна структура дієцезії. Ордени. Знищення і відбудова. Архітектори. С. 61 : в 1772 р. було 89 костелів (з них 25 монастирських).

Бевз Г., Бевз В. Церква св.Трійці в Кам'янці на Поділлі. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 5, с. 126 – 127.

Пламеницька Є.М., Пламеницька О.А. Дослідження і реставрація архітектурної спадщини Кам'янця-Подільського. – "З історії української реставрації", К., 1996 р., с. 122 – 134, 24 іл.

5 періодів реставраційних робіт 1947 – 1995 рр., їх здобутки та невдачі.

Пламеницька О.А. Забудова Кам'янця-Подільського за мідьоритом К.Томашевича 1673 – 1679 рр. : до проблеми дослідження української ведути. – Архітектурна спадщина України, 1996 р., т. 3, № 1, с. 82 – 105, 18 іл.

Ведута – гравюра, яка зображає місто з пташиного польоту. С. 82 : "Метою даної статті стала спроба архітектурознавчого аналізу гравюри і визначення міри вірогідності її зображень". С. 84 : "Мідьорит був створений за всіма законами документально-топографічного жанру в час його розквіту".

[Кірик Ф.] Kiryk F. Księga przyjęć do prawa miejskiego w Kameńcu Podolskim z lat 1723 – 1736 oraz 1740 – 1742. – "Kraków – Małopolska w Europie Środka", Kraków, 1996, s. 127 – 136.

"Книга прийняття до міського права у Кам'янці-Подільському з 1723 – 1736 і 1740 – 1742 рр."

Вінюкова В.М. Герби Кам'янця-Подільського : друге читання... – Наукова геральдична конференція, (6-а), 1997 р., с. 12 – 14.

На гравюрі К.Томашевича (1672 р.) подано герб Подільського воєводства і печатки руського, польського і вірменського магістратів.

[Хшонщевський Я.] Chrząszczewski J. Ormianie w Kamieńcu Podolskim. – Horyzonty krakowskie, 1997, № 5-6, s. 22 – 24.

"Вірмени в Кам'янці-Подільському".

Михальчишин І.Р. Найдавніша історія Кам'янецької землі. – Льв. : 1997 р. – 48 с.

Шифр НБУ : Р81543

Лисенко С.М. "Кам'янецька" лінія роду Незабитовських. – Кам'янеччина в контексті історії Поділля (Кам'янець-Подільський), 1997 р., т. 1, с.

Шевченко В. Фортифікаційн ідеї Альбрехта Дюрера в Україні. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1997 р., т. 7, с. 43 – 45.

[Ружицький Е.Й.] Różycki E. Z dziejów kultury książki w Kamieńcu Podolskim. – Z badań nad polskimi księgozbiorami historycznymi (Warszawa), 1997, t. 18, s.

"З історії книжної культури у Кам'янці-Подільському".

[Кірик Ф.] Kiryk F. Das Handwerk in Kamieniec Podolski um Wende des 15 und 16 Jh. – Studia historiae oeconomiae (Poznań), 1998, t. 23, s. 101 – 107.

"Ремесло в Кам'янці-Подільському на протязі 15 – 16 ст."

[Кірик Ф.] Kiryk F. Handel Kamieńca Podolskiego w późnym średniowieczu. – Studia historyczne, 1998, t. 41, № 4, s. 479 – 493.

"Торгівля Кам'янця-Подільського в пізньому середньовіччі".

[Клочовський Є.] Kłoczowski J. Kontrata ruska w polskiej prowincji dominikańskiej 14 – 16 ww. – Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність, 1998 р., т. 5, с. 301 – 307.

"Руська контрата в польській домініканській провінції в 14 – 16 ст." Контрата – адміністративна одиниця ордену, менша за провінцію. В 16 ст. польська провінція мала такі контрати : великопольську, малопольську, мазовецьку, пруську, силезьку та руську. В 1370 – 1450-х рр. руська контрата належала до угорської провінції, з 1460-х рр. – до польської провінції. Її значення піднеслось в 16 ст. у зв'язку з реформацією. Чільні кляштори – у Львові, Вільно, Києві, Грубешові, Белзі, Луцьку, Кам'янці-Подільському, Перемишлі, Володимирі, Самборі, Мостисці та Городлі. В 1596 р. з них утворена окрема провінція ордену.

[Пшибил Ю.] Przybył J. Kamieniec Podolski albo trylogia na nowo przeżywana. – Wrocław : 1998.

"Кам'янець-Подільський або трилогія [Г.Сенкевича], пережита наново".

[Оконь П.] Okoń P. Czy most w Kamieńcu Podolskim jest budowlą rzymską ? – "Conservatio aeterno creatio est", Kielce, 1998, s. 79 – 88.

"Чи міст в Кам'янці-Подільському є римською спорудою ?"

[Пламеницька О.А.] Płamenicka O., Rymsza J. Most zamkowy w Kamieńcu Podolskim. – "4-a konferencja naukowo-techniczna. Inżynieryjne problemy odnowy staromiejskich zespołów zabytkowych", Kraków, 1998, t. 2, s. 233 – 240.

"Замковий міст у Кам'янці-Подільському".

[Пламеницька О.А.] Płamenicka O., Płamenicka E. Most zamkowy w Kamieńcu Podolskim : na marginesie badań kolumny Trojana w Rzymie. – Kwartalnik architektury i urbanistyki, 1998, t. 43, № 3, s. 183 – 206.

"Замковий міст у Кам'янці-Подільському : на періферії досліджень колони Траяна в Римі".

Пламеницька О.А. Оборонно-гідротехнічний комплекс у Кам'янці-Подільському. – Пам'ятки України, 1998 р., № 3-4, с. 88 – 96, 19 іл.

С. 89 : "В 2 [другому – це не друкарська помилка !] ст.н.е. на перешийку було споруджено віадук, що мав 5 прогонів". С. 90 : "Очевидно, саме в 3 ч.15 ст. реалізовано концепцію оборонно-гідротехнічного комплексу, що мала на меті штучно відтворити колишню природну ситуацію затопленого водою каньйону".

[Римша Я.] Rymsza J. Koncepcja rekonstrukcji mostu fortecznego w Kamieńcu Podolskim na Ukrainie. – Inżyneria i bydownictwo, 1998, № 1, s. 20 – 22.

"Концепція реконструкції замкового моста в Кам'янці-Подільському на Україні".

Шевченко В. Фортифікаційні ідеї Альбрехта Дюрера : втілення в Україні. – Пам'ятки України, 1998 р., № 3-4, с. 84 – 87, 11 іл.

А.Дюрер запропонував зрізані парапети для того, щоб гарматні ядра рикошетували від зрізу. В Україні цей прийом реалізовано в Гончарській башті в Кам'янці-Подільському. [Думаю, що Дюрер помилився і цей зріз насправді тільки послаблював парапет].

Мандзій А.О. Сліди в минуле : археологічні розкопки в середньовічному місті Кам'янці-Подільському. – Кам'янець-Подільський : 1999 р. – 35 с.

[Мандзій А.О.] Mandzy A.O. The archaeological evidence of the frontier in early modern Kamianets-Podolsk. – Міжнародний конгрес україністів, (4-й), 1999 р., сер. історія, т. 1, с. 100 – 110.

Леп'явко С. Козацтво після Лівонської війни : 1582 – 1584 рр. – Просемінарій. Медієвістика. Історія церкви, науки і культури, 1999 р., т. 3, с. 18 – 38.

За недрукованими листами з польських архівів. Походи на турецькі володіння, з них найголосніший – на Бендери в серпні 1583 р. На вимогу турецького уряду король С.Баторій наказав покарати винних, і десь із 30 козаків стято у Кам'янці-Подільському.

Пламеницька О., Пламеницька Є. Кам'янець-Подільський – місто на периферії Римської імперії : найдавніша урбаністична структура і фортифікації. – Пам'ятки України, 1999 р., № 4, с. 1 – 80.

Скочиляс І. Документи архіву Кам'янецької уніатської консисторії 18 ст. у фондах Кам'янець-Подільського музею-заповідника. – Матеріали засідань історичної та археографічної комісій НТШ в Україні (Льв.), 1999 р., т. 2, с. 333 – 342.

Книги Кам'янецького консисторського суду. Протоколи єпископських і деканських візитацій. Метричні книги.

Перкун В. Особливості емблематичного ряду та легенд печаток парафіяльних костьолів Кам'янецької та Луцько-Житомирської дієцезції : 1800 – 1916 рр. – Спеціальні історичні дисципліни, 2000 р., т. 4, с. 159 – 196.

Задорожнюк А. Знахідки з розкопів вірменського Миколаївського костелу в Кам'янці-Подільському. – Пам'ятки України, 2000 р., № 3-4, с. 31 – 32, 2 іл.

Під час розкопок 1988 – 1993 рр. знайдено 5 бронзових медальйонів 18 ст. із зображеннями католицьких святих.

[Мотилевич Є.] Motylewicz J. Wymiana towarowa w rejonie środkowego biegu Dniestru w połowie 18 w. w świetle rejestru komory celnej w Kanieńcu Podolskim. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 257 – 270.

"Товарний обмін в середній течії Дністра в с.18 ст. в світлі реєстру Кам'янець-Подільської митниці". В 1760-х рр. торгівля значно зменшилася (Станіслав відтісняв Львів і Кам'янець). Основні товари – імпорт з турецьких земель. Бідя 93 % купців були з Поділля, до 57 % – євреї, 65 % малі дрібні капітали.

[Скарбек Я.] Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin : 2000, t. 1, cz. 1 = 24, 183 s.

"Джерела до історії розмежування латинських єпархій в Російській імперії в с.19 ст." Т. 1, ч. 1 : дієцєзія Кам'янецька; дієцезія Луцько-Житомирська (це передруки візитацій 1849 – 1850 рр., які були тоді ж надруковані, але дуже рідкісні).

Степанков В. Подільські опришки та їх боротьба з турецькою залогою Кам'янця-Подільського : осінь 1672 – 1674 рр. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 251 – 256.

Іван Кияшко як керівник опришків (або левенців), які базувались у Медоборах, відомий з 1649 р.; в 1670 – 1671 рр. він воював проти поляків, в 1673 – 1674 рр. досить успішно діяв проти турків.

[Борек П.] Borek P. Kamieniec Podolski w świetle przekazów diariuszowo-pamiętnikarskich 17 w. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 159 – 180.

"Кам'янець-Подільський у світлі щоденників і спогадів 17 ст." Твердина в представленні історіографії. Хотинські змагання [1621 р.]. В блиску слави й тіні упадку.

[Кірик Ф.] Kiryk F. Z dziejów późnośredniowiecznego Kamieńca Podolskiego. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 67 – 109.

"З історії пізньосередньовічного Кам'янця-Подільського". Місто трьох націй. Жителі і міська влада. Ремесло. Сільське господарство. Торгівля.

[Пельчар Р.] Pelczar R. Jezuici w Kamieńcu Podolskim : 1608 – 1773. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 193 – 213.

"Єзуїти в Кам'янці-Подільському : 1608 – 1773 рр." Початки та історія фундації. Освітньо-виховна та культурна діяльність. Релігійно-душпастирська діяльність.

Пламеницька О. Невідома монографія Юзефа-Аполінарія Ролле з історії Кам'янця на Поділлі. – Пам'ятки України, 2000 р., № 3-4, с. 57 – 58.

Рукопис 1866 р. на 222 арк. в Львівській науковій бібліотеці.

[Ролле Й.Й.] Юзеф Аполінарій Кам'янець-Подільський. – Пам'ятки України, 2000 р., № 3-4, с. 59 – 61, 5 іл.

Переклад вступного розділу рукопису 1866 р.

[Чубінський Я.] Czubiński J. Studia nad historyczną ikonografią widoków i panoram Kamieńcz Podolskiego. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 329 – 364, 72 il.

"Дослідження історичної іконографії краєвидів і панорам Кам'янця-Подільського". Починаючи від гравюри 1872 р. до фотографій М.Грейма 1870-1880-х рр. і карток п.20 ст. Розглянуто типові точки, з яких подавались зображення.

[Юречко А.] Jureczko A. Dokument lokacyjny Kamieńca Podolskiego. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 61 – 66.

"Локаційний документ Кам'янця-Подільського". Локація відбулася в 1374 р. за ініціативою кн.Олександра і Юрія Коріатовичів; документ в оригіналі не зберігся, відомий з двох копій 1564 р.

[Колодзєйчик Д.] Kołodziejczyk D. Ottoman survey register of Podolia (ca.1681) : defter-i-mufassal-i eyalet-i-Kamanice. – Cambridge : Harvard univ.press, 2000. – 760 p. – Ottoman documents pertaining Ukraine and Black sea countries, v. 3.

"Отоманський податковий реєстр Поділля".

[Гжибовський С.] Grzybowski S. Uroczystości w Kairze po zdobyciu Kamieńca Podolskiego w 1672 r. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 181 – 185.

"Урочистості в Каїрі після здобуття Кам'янця-Подільського в 1672 р." За повідомленнями французьких дипломатів у Туреччині.

[Колодзєйчик Д.] Kołodiejczyk D. Kanieniec Podolski pod panowaniem tureckim : 1672 – 1699. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 188 – 192.

"Кам'янець-Подільський під турецьким пануванням : 1672 – 1699 рр." Турецький гарнізон становив до 6 тис. чоловік, що ставить Кам'янець у число найсильніших османських фортець. Тільки в 1672 – 1673 і 1676 – 1683 рр. не було війни, тому умови розвитку провінції були несприятливі. Прецінь в 1681 р. на Поділлі було 40 тис. мешканців.

[Климчук О.] Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець". – К. : Тріумф, 2000 р. – 128 с.

Шифр НБУ : ВС34169

[Лукач М.] Łukacz M. Polokacyjna zabudowa przy Rynku Polskim w Kamieńcu Podolskim w świetle wpływów zachodnioeuropejskich. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 111 – 127, 18 il.

"Полокаційна забудова Польського ринку в Кам'янці-Подільському в світлі західноєвропейських впливів". Планування визначається не міфічним римським табором 2 – 3 ст. н.е., а взірцем малопольських міст, які розплановувались за Казимира_3. Після турецької окупації виконано повторне регулювання забудови.

Пламеницька О. Архітектурна концепція реставрації комплексу Старого і Нового замків у Кам'янці на Поділлі. – Пам'ятки України, 2000 р., № 3-4, с. 11 – 13, 2 іл.

Дотепер всі реставрації тільки погіршували стан пам'яток. Обрано реставраційну дату – 1540-і рр. Реставрувати треба комплекс із Нового, Старого замків та моста. План розраховано на 11 років.

[Римша Я.] Rymsza J. Most zamkowy. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 319 – 328, 8 il.

"Замковий міст [у Кам'янці-Подільському]". Історія моста. Етапи будови та перебудови. Оцінка технічного стану елементів несучої конструкції моста (в аварійному стані). Роботи, які мають забезпечити міст від знищення.

Автор твердить без будь-якої аргументації, що кам'яні склепіння вимуровано в с.13 ст. В 1942 р. німці вимурували нові склепіння, які дуже підвищили навантаження конструкцій, і зараз вони загрожують обвалом. Тому реконструкція моста є необхідністю.

Урсу-Яворська Н. Кам'янецька ведута. – Пам'ятки України, 2000 р., № 3-4, с. 22 – 30, 23 іл.

Що таке ведута – не сказано, а йдеться про зображення пам'яток міста у живописі, переважно 20 ст.

Фенцур В. Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" : сучасне і майбутнє. – Пам'ятки України, 2000 р., № 3-4, с. 7 – 10, 8 іл.

Історія заповідника і його заходи щодо охорони пам'яток.

[Янчиковський Я.] Janczykowski J. O potrzebie badań fortyfikacji Kamieńca Podolskiego. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 309 – 317, 7 il.

"Про потребу дослідження фортифікацій Кам'янця-Подільського". Досі неясно, чи існували вали й мури, чи була тільки точкова система оборони; модернізація фортеці турками і потім поляками у 18 ст. цікава як ранній приклад піднесення ролі артилерії в обороні. Уточнення вимагають перебудови в російський період (до ліквідації фортеції в 1812 р.).

[Срочинська І.] Sroczyńska I. Architektoniczna oprawa uroczystości oraz przedstawień teatralnych na starym mieście w Kamieńcu Podolskim do pocz.20 w. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 283 – 298, 9 il.

"Архітектурне оформлення театральних урочистостей і вистав у старому місті в Кам'янці-Подільському до п.20 ст." Професійний театр [польський] утворено в 1796 р. Три споруди, використовувані для театру.

[Попьолек Б.] Popiołek B. Życie w twierdzy kamienieckiej w czasach Augusta_2 na podstawie listów komendanta Rappego. – "Kamieniec Podolski : studia z dziejów miasta i regionu", Kraków, 2000, t. 1, s. 215 – 249.

"Життя в Кам'янецькій фортеці в часах Августа_2 на підставі листів коменданта Раппе". Генерал Криштоф Раппе в 1710 – 1716 рр. був комендантом фортеці; надруковано 46 листів до великого коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського.

Завальнюк О.М., Комарницький О.Б. Кам'янець-Подільський : історико-популярний нарис. – Кам'янець-Подільський : Абетка-Нова, 2001 р. – 119 с.

Шифр НБУ : ВА619592

[Круль Р.] Król R. Obraz twierdzy kamienieckiej w 2 p.18 w. : zabiegi w celu polepszenia jej stanu. – Молода нація, 2001 р., № 3, с. 266 – 280.

"Образ кам'янецької фортеці у 2 п.18 ст. : заходи з метоё поліпшення її стану".

Пламеницька О. Оборонні храми Поділля. – Пам'ятки України, 2001 р., № 1-2, с. 30 – 39, 20 іл.

Покровська церква в с.Шарівка. Церква в ур.Монастирок біля Бучача. Спаська церква в с.Залужжя. Онуфріївська церква в м-ку Гусятин. Синагога в Гусятині. Вежа-дзвіниця Миколаївської вірменської церкви у Кам'янці-Подільському.

Пламеницька О.А. Християнські святині Кам'янця на Поділлі. – К. : Техніка, 2001 р. – 302 с.

Шифр НПБ : А610226

Від різдва Христового до княжої доби. Три християнські громади [14 – 15 ст.]. Архітектурна меса середньовіччя [16 ст. – 1672 р.]. Руїна і відродження [1672 – 1793 рр.]. На схилі 2 тисячоліття [19 – 20 ст.].

 

     

 

НА СТРАНИЦУ АВТОРА

НА ГЛАВНУЮ СТРАНИЦУ САЙТА

 

 

Все материалы библиотеки охраняются авторским правом и являются интеллектуальной собственностью их авторов.

Все материалы библиотеки получены из общедоступных источников либо непосредственно от их авторов.

Размещение материалов в библиотеке является их хранением, а не перепечаткой либо воспроизведением в какой-либо иной форме.

Любое использование материалов библиотеки без ссылки на их авторов, источники и библиотеку запрещено.

Запрещено использование материалов библиотеки в коммерческих целях.

 

Учредитель и хранитель библиотеки «РусАрх»,

доктор архитектуры, профессор

Сергей Вольфгангович Заграевский